Мета роботи - науково обгрунтувати систему заходів зменшення ризику наступних госпіталізацій. Дослідження проведено на базі стаціонарних відділень Вінницької області. Усього вивчено 113274 випадки госпіталізації за допомогою методу панельного масиву 2680-ти пацієнтів із наглядом протягом 2008 - 2012 рр. Методи: кривих виживання (модель Кокса) - для перевірки гіпотези очікуваного зменшення середньої тривалості лікування у разі збільшення навантаження на лікаря стаціонару; економетричний - для аналізу економічних кривих, зокрема кривої утиліт лікаря. Аналіз базувався на фрейлті моделі конкурентних ризиків. Гіпотезу протестовано за 3-х специфікацій моделі. Доведено, що збільшення навантаження лікарів пацієнтами зумовило достовірне (p << 0,05) скорочення середнього терміну перебування в стаціонарі. Ефект підтверджений усіма модифікаціями тесту і оцінювача. Інші ефекти та їх тестові статистики підтвердили валідність даних і аналітичного фрейма, а отже, основного тесту. Висновки: розкрито економічні механізми та відповідні заходи зниження ризику повторних госпіталізацій на основі теоретичного й експериментального вивчення ефектів збільшення навантаження пацієнтами на середню тривалість лікування і ризик повторних госпіталізацій.

  Повний текст PDF - 542.418 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"