Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування поворотів зубів у різні вікові періоди формування зубощелепного апарату. Розроблено механіко-математичну модель, яка дозволяє встановити показання до застосування апаратів для повороту зубів у порожнині рота, визначити їх раціональні конструктивні схеми та параметри, що підвищує ефективність лікування аномалій. Проаналізовано результати лікування тортоаномалій різними методами. Зроблено висновок, що метод лікування знімними апаратами має ряд переваг перед іншими в період змінного прикусу. Встановлено, що комбінований метод лікування найбільш раціонально застосовувати в постійному прикусі. Найкращі результати лікування тортоаномалій досягнуто за допомогою брекет-системи з фіксацією кілець і лінгвальної кнопки та техніки прямої дуги для обертання зубів з метою їх правильної постановки в зубний ряд. Виявлено, що проведення на завершальних етапах активного ортодонтичного лікування хірургічних втручань - циркулярної супракристалічної фібротомії або розсічення ясеневого сосочка - запобігає рецидиву тортоаномалій. Вибір оперативного втручання визначено станом прикріплення ясеневого краю. На підставі високого рівня стабільності результатів підтверджено доцільність застосування операцій циркулярної супракристалічної фібротомії й розсічення ясеневого сосочка під час ортодонтичного лікування скупченості фронтальної групи зубів у пацієнтів старше 16-ти років для запобігання рецидиву тортоаномалій. Ефективність запропонованого способу лікування доведено клінічно та антропометрично в ранні та віддалені терміни спостережень (1, 6, 12 місяців).

  Повний текст PDF - 131.275 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"