Фитотерапия хронического простатита на фоне метаболического синдрома и сахарного диабета

Спиридоненко, В. В.

Мета роботи - оцінювання ефективності монотерапії Гентосом Форте випадків хронічного простатиту (ХП) у чоловіків, що мали цукровий діабет (ЦД) та прояви метаболічного синдрому (МС). До І групи увійшли пацієнти з ХП, які одержували монотерапію Гентосом Форте по 1 капсулі тричі на добу протягом 3 міс. До ІІ групи увійшли 9 чоловік із аналогічними даними, які одержували монотерапію токоферолом у дозі 400 мг/добу. Діагностичні обстеження проводилися за стандартами ВООЗ та МОЗ України. Протягом 3 міс. дослідження було встановлено, що в І групі відбувалося зменшення виразності симптомів нижніх сечових шляхів за шкалою IPSS в середньому на 23,7+0,85 а QoL в середньому на 1 бал, при порівнянні з ІІ групою, де позитивна динаміка була невірогідною. Оцінка поліпшення еректильної функції за шкалою МІЕФ вказувала на оптимізацію показників сексуальної активності в осіб І групи, при порівнянні з даними ІІ групи. В обох досліджуваних групах відзначалося підвищення трофічної активності простати у вигляді збільшення кількості лецитинових зерен в препараті, при цьому в І групі це мало достовірний характер.Цель работы - оценка эффективности монотерапии Гентос Форте случаев хронического простатита (ХП) у мужчин, имевших сахарный диабет (СД) и проявления метаболического синдрома (МС). В I группу вошли пациенты с ХП, получавшие монотерапию Гентос Форте по 1 капсуле трижды в сутки в течение 3 мес. Во II группу вошли 9 человек с аналогичными даннимы, получавшие монотерапию токоферолом в дозе 400 мг / сут. Диагностические обследования проводились по стандартам ВОЗ и Минздрава Украины. В течение 3 мес. исследования было установлено, что в первой группе происходило уменьшение выраженности симптомов нижних мочевых путей по шкале IPSS в среднем на 23,7 + 0,85 а QoL в среднем на 1 балл, при сравнении со II группой, где позитивная динамика была недостоверной. Оценка улучшения эректильной функции по шкале МИЭФ указывала на оптимизацию показателей сексуальной активности у лиц I группы, по сравнению с данными II группы. В обеих исследуемых группах отмечалось повышение трофической активности простаты в виде увеличения количества лецитиновых зерен в препарате, при этом в первой группе это имело достоверный характер.