Порушено питання про необхідність у сучасних умовах життя, особливо спільнот Східно-Центральних європейських країн, більш копітко дослідити особливу міфологему - міфологему "культурної винятковості" країни чи нації в інтелектуальних і художніх практиках. Здійснено аналіз її специфіки як соціально-культурного явища із врахуванням дилеми "мультикультуралізм- транскультура" і "глобалізм-локалізм". Серед новітніх міфів, які суттєво впливають на ціннісні орієнтації та стандарти життя конкретної спільноти, як стверджуємо, особливе місце має така міфологема, торкаючись "політики пам'яті". Вона покликана формувати з позицій локалізму громадську думку про унікальність країни чи нації та її культурних особливостей. Набуває популярності вона, передусім, у кризових умовах соціальних процесів у країні та її зносинах із іншими країнами, народам. Головне джерело її просування в соціумі - вплив масових комунікацій на громадську думку при символічному виробництві. Етос цього міфу спрямований на формування гордості за свою націю та її культуру, патріотизму в широкого загалу суспільства через звернення до історичних подій, особливих досягнень нації і т.п. Проте в XX - XXI ст. він має особливі риси: популяризацію його в суспільстві і масовій культурі забезпечують мас-медіа. Крім того, естетичні чи художні моменти мають значення при створенні і поширенні такого продукту при символічному обміні. Відтак стверджуємо про необхідність розгляду феноменів естезису та естезі в подібних новітніх міфах.

  Повний текст PDF - 295.725 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"