На основі принципу суб'єктності доведено, що релігійна ідентичність поділяється на індивідуальну і колективну (соціальну). На підставі існування різних релігій і форм конфесійної приналежності релігійна ідентичність поділяється на індуїстську, буддійську, синтоїстську, християнську (католицьку, православну і протестантську), ісламську, іудейську, зороастрійську та ін. У свою чергу на основі етнічної приналежності релігійна ідентичність поділяється на етнічну, властиву для етнічних релігійних спільнот, і неетнічну, характерну для світових релігій. На основі принципів заданості і присвоюваності релігійна ідентичність розмежовується на базову (яка набувається стихійно у процесі соціалізації) і присвоєну (яка набувається у процесі свідомої переоцінки релігійних переконань і цінностей і зміни маркерів релігійної ідентифікації). Виходячи з рівня формалізації у соціокультурному просторі, релігійна ідентичність може бути інституалізованою й позаінстутиційною.

  Повний текст PDF - 282.959 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"