Досліджено особливості рекламного і художнього міфу в житті сучасної людини. Доведено, що часте звернення до них з боку сучасників зумовлене насамперед надмірною кількістю інформації, з якою щодня стикається людина. В таких умовах й виникає прагнення до розваги через симулякри породжені популярною літературою чи кіно, рекламою, ЗМІ тощо. Стверджується, що в символічному виробництві та обміні новітні міфи не пояснюють світ, а активують уяву та чуттєвість людини, що й забезпечує їхню принадність. Вказано, що саме це і виступає основою явища міфізації в сучасному соціумі. З'ясовано також, що ще одною особливістю новітніх міфів є опертя на візуальність, а не слово та пояснення, як це мало місце в архаїчному міфі за доби первісності. Виявлено неоднозначність трактування понять "міфічне" та "міфізація" у сучасній науковій літературі. А також з'ясовано, що існує декілька підходів при використанні понять міфологізації та міфізація суспільного життя. За першим із них відбувається їх ототожнення, а за іншим дослідниками здійснюється їх розрізнення як відмінних за природою і значенням в суспільстві феноменів. Міфізація при сучасних комунікативних процесах дає можливість надолужити дефіцит чуттєвих переживань, розважаючи людину-споживача. Вказано, що рекламний міф в таких умовах виступає в ролі симулякра, своєрідної "іграшки", засобом розваги для багатьох сучасних людей. Окрім цього досліджено зв'язок явищ "планшетної свідомості" та "кліпового мислення", які сприяють створенню та поширенню новітніх міфів. Вказано, що у сучасній англомовній науковій літературі популярними стали поняття "mythogenesis" - міфотворення чи міфотворчість (створення та поширення міфів) та "mythogizer" (створювач і поширювач міфів).

  Повний текст PDF - 271.848 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"