Мета роботи - визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ за первинної аугментаційної мамопластики (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ ім. О. О. Богомольця в період з 2013 по 2018 р. Проведено проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння - одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) - 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом від 325 - 335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, моделі Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Через рік після операції у групі П1 діагностовано трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) - 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, p = 0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), p = 0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (p = 0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (p = 0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 було діагностовано ротацію у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 - 46 (30,3 %), p = 0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), p = 0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічну тенденцію відзначено у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), p = 0,001. Висновок: розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і надає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад <$E90 symbol Р>) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики - 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, p << 0,01.

  Повний текст PDF - 4.119 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"