Мета роботи - визначення предикторських властивостей клініко-анамнестичних показників, даних лабораторних досліджень та мікроелементного складу для прогнозу розвитку ранньої анемії у доношених та недоношених новонароджених із перинатальними гіпоксичними ураженнями (ПГУ) ЦНС. Під спостереженням знаходились 85 доношених новонароджених із ПГУ ЦНС, які розподілені на групи: 1 (n = 20) - діти, у яких на 14-у добу життя сформувалась анемія; 2 (n = 65) - діти, у яких не виявлена дана патологія; та 96 недоношених дітей із ПГУ ЦНС, з яких також були сформовані альтернативні групи: 1 (n = 67) без анемії на 14-у добу життя та 2 (n = 29) з наявністю анемії на 14-у добу життя. Встановлено близькість рангових структур прогностичної значущості вмісту мікроелементів у сироватці крові та сечі. У разі перинатального ураження ЦНС коефіцієнт рангової кореляції між сироваткою крові та сечею позитивний і складає Ps = +0,51. Неінвазивний метод визначення вмісту ME в сечі доцільно використовувати для прогнозування анемії у зв'язку з його дуже високою інформативністю (I = 10,03). Встановлено суттєві відмінності за кількістю та характером факторів ризику рангових структур патогенезу анемії у доношених і недоношених новонароджених із ПГУ ЦНС. Патогенетична роль гіпохромної анемії вагітних посідає у доношених друге рангове місце, у недоношених - лише восьме. У недоношених у патогенезі анемії задіяний значно більший спектр факторів (11) у порівнянні з доношеними новонародженими (6), що робить їх більш уразливими щодо її розвитку.