Мета роботи - визначити залежність показника летальності у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST від часу, який пройшов від початку захворювання до моменту відновлення перфузії міокарда за допомогою первинного перкутанного коронарного втручання (ПКВ). У дослідження ввійшли хворі (n = 421), яким проведено реперфузійну терапію з використанням первинного ПКВ. Залежно від термінів відновлення кровообігу пацієнтів розподілили на три групи: хворі, яким первинне ПКВ проведено в перші 2 год від початку симптомів (1-ша група, n = 109); хворі, яким первинне ПКВ виконано в період від 2 до 4 год (2-га група, 195); хворі, яким первинне ПКВ виконано пізніше, ніж через 6 год від початку захворювання (3-тя група, n = 117). Відсутність або низький ступінь відновлення периферичного кровообігу (ступінь периферичного кровообігу оцінювали за шкалою Blush) значно частіше реєстрували в 3-й групі (44,4 порівняно з 11,9 % у 1-й групі; P << 0,0001). Цей факт може пояснити вищу летальність в 3-й групі порівняно з 1-ю групою (відповідно 8,60 та 1,96 % P << 0,0001). Висновки: реперфузійна терапія, виконана якомога швидше, поліпшила ангіографічні показники відновлення міокардіальної перфузії, що своєю чергою, знизило летальність у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST.

  Повний текст PDF - 3.714 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"