Досліджено вплив алмазоподібних вуглецевих (АПВ) плівок, осаджених на кремнієві вістря за різних умов на польову емісію електронів. Під час осаджування суміш азоту в газовій камері змінювалась від 0 до 45 %. Оцінки величини роботи виходу досягали значень, менших від 1 еВ. Спостерігалось різке збільшення струму емісії за великих значень електричного поля і зменшення бар'єра після досягнення передпробійних умов для АПВ плівок на кремнієвих вістрях. У разі великої густини струму в результаті локального нагріву алмазоподібна sp<^>3-фаза перетворюється в провідну sp<^>2-фазу. Внаслiдок цього в АПВ плівках утворюються провідні наноструктуровані канали. Діаметр провідних наноканалів було оцінено зі зменшення бар'єра після досягнення передпробійних умов і він змінювався в діапазоні від 5 до 25 нм. Наявність таких наноканалів у діелектричній матриці призводить до локального зростання електричного поля і зменшення бар'єра для електронної польової емісії. Для пояснення експериментальних результатів польової емісії, базуючись на трансформації алмазоподібних плівок і утворенні провідних наноканалів, було розраховано зміну електронної спорідненості (<$Echi sub 0>) для вуглецевих структур з включеннями різної кількості точкових дефектів. Показано вплив регібридизації зв'язків у різних вуглецевих структурах на електронну спорідненість (<$Echi sub 0>) і відповідно на роботу виходу. Утворення провідних наноканалів в АПВ плівках надає змогу значно збільшити польову емісію навіть для плоских поверхонь без гострій. Одержані результати можуть бути використані для розробки високоефективних емісійних катодів.

  Повний текст PDF - 726.116 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"