Профілактика несприятливого впливу факторів виробничого середовища на робочих місцях офісних працівників, що займаються інтенсивною розумовою працею, є однією з важливих проблем сучасної гігієни праці. Одним з факторів, що може позитивно впливати на організм людини та підтримувати високий рівень працездатності, є створення комфортних рівнів освітленості. З іншої сторони, негативний вплив мають несприятливі мікрокліматичні умови. Отже, вивчення особливостей комбінованого впливу факторів виробничого середовища на організм людини є важливим для розробки профілактичних рекомендацій, особливо, за активного впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла. Мета роботи - встановлення особливостей комбінованого впливу освітленості та підвищеної температури повітря в лабораторному експерименті та надання гігієнічних рекомендацій. У лабораторному експерименті проведено дослідження комбінованої дії температури повітря 21 <$E symbol Р>С та 27<$E symbol Р>С і освітленості 200 лк та 600 лк, у різних поєднаннях. У системах загального освітлення використані світлодіодні джерела світла з колірною температурою 4000 К. Проведено 4 серії досліджень за участю здорових волонтерів чоловічої статі (N = 8) віком 21 - 22 років, що мали орган зору без патології. Тривалість і періодичність проведення серій експерименту - з 9-00 до 12-30 год, через одну добу. Оцінювали показники функціонального стану специфічних фізіологічних систем організму: зорову працездатність (за часом виконання складної зорової задачі) і середню температуру тіла. Експериментальні дослідження комбінованої дії температури повітря в діапазоні 21 - 27 <$E symbol Р>С і освітленості 200 - 600 лк свідчать, що фактори активно впливають на функціональний стан зорового аналізатора та тепловий стан волонтерів. На підставі проведених досліджень були розраховані рівняння регресії щодо залежності зорової працездатності та теплового стану людини від освітленості та підвищеної температури повітря. Встановлено, що оптимальні рівні температури повітря (21 <$E symbol Р>С) та освітленості (600 лк) протягом експозиції 3,5 год сприяють підвищенню зорової працездатності на 53 % порівняно з її рівнем на початку експерименту, а найнесприятливіша комбінація факторів (27 <$E symbol Р>С і 200 лк) призводить до її зниження на 45 %. Позитивний вплив освітленості з рівнем 600 лк на тепловий стан волонтерів відмічається тільки на фоні температури повітря 21 <$E symbol Р>С, на фоні підвищеної температури повітря 27 <$E symbol Р>С цей ефект не виявляється (<$E р~<<~0,05>). Висновки: на підставі аналізування рівнянь регресії щодо залежності зорової працездатності та теплового стану людини від рівнів факторів, які діяли в експерименті, можна зробити висновок, що збільшення рівнів освітленості до 600 лк має позитивний вплив на зорову працездатність і тепловий стан волонтерів, але підвищення температури повітря вище санітарних норм (25 <$E symbol Р>С і вище) призводить до ознак накопичення тепла в організмі та зменшення рівня зорової працездатності в разі виконання точних зорових робіт. Результати досліджень свідчать про необхідність подальшого наукового супроводу з точки зору встановлення ефектів впливу світлодіодного освітлення на працездатність та функціональний стан організму людини з урахуванням впливу інших факторів.

  Повний текст PDF - 1.716 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"