Мета дослідження - надати характеристику епідеміологічних досліджень професійного здоров'я працюючих в Україні в історичному аспекті: здобутки та перспективи. За даними Держкомстату України, особистих багаторічних спостережень за станом професійної захворюваності надана характеристика професійному здоров'ю працюючих в країні. Зібрано й оброблено дані, наведені в "Картах обліку профзахворювань (профотруєнь)" за понад 40-річне спостереження. Поряд з епідеміологічними, використовувались комплексні гігієнічні, медико-статистичні методи та системний аналіз. Також проведено аналіз наукових публікацій з використанням електронних ресурсів та баз даних WHO, ILO, PubMed. Під час аналізу даних стосовно професійної захворюваності працюючого населення було використано описові методи, дескриптивний аналіз, за тривалістю одномоментні (поперечні, трансверсальні), тривалі (лонгітюдні), ретроспективні, проспективні спостереження, когортні дослідження та дослідження типу "випадок - контроль". Виявлено закономірності формування професійної захворюваності серед працюючих окремих галузей промисловості та сільського господарства з урахуванням віко-статевих, професійних, регіональних особливостей, медичного забезпечення. Визначено шляхи розв'язання проблем медицини праці щодо покращання професійного здоров'я працюючих. Висновки: в Україні проводяться широкомасштабні довгострокові епідеміологічні дослідження щодо вивчення професійного здоров'я працюючих у різних галузях промисловості та сільського господарства з використанням адекватних методичних підходів, що зазвичай застосовуються в епідеміології неінфекційних захворювань. На основі нагромаджених фактичних даних щодо епідеміологічних проявів професійних хвороб було здійснено теоретичні узагальнення щодо закономірностей процесу формування й поширення цієї патології, розробки профілактики та зниження професійних ризиків виникнення професійних захворювань. За останні 30 років відбулись негативні зміни у професійній захворюваності населення: сформувались регіони зі стійким високим рівнем такої захворюваності в Донецькій, Дніпропетровській і Луганській областях, продовжують формуватися високі рівні захворюваності в Сумській, Львівській і Харківській областях; основними галузями економіки, що формують професійну захворюваність населення України, залишаються вугільна, металургійна та машинобудівна промисловості. У структурі професійної захворюваності продовжують домінувати захворювання органів дихання пилової етіології, опорно-рухового апарату, спричинених впливом фізичних факторів; знижується захворюваність професійними дерматозами й захворюваннями хімічного генезу; відбувається зниження якості надання медичної допомоги, у тому числі медичних оглядів працюючих, через що домінує пізня діагностика професійної патології, коли у постраждалих розвивається стійка втрата працездатності. Залишаються проблеми, які потребують подальшого розв'язання шляхом проведення епідеміологічних досліджень: вивчення рівня нервово-емоційної напруги на виробництві, психоемоційного стресу як причини професійного захворювання.

  Повний текст PDF - 2.154 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"