За даними ЕЕГ обстежених військовослужбовців з акутравмою, отриманою під час бойових дій, було виявлено іритативні зміни як за фонового запису, так і під час функціональних навантажень, особливо - гіпервентиляції, виражені в різному ступені. Частіше всього було виявлено: виражені дезорганізацію та десинхронізацію ритмів, тенденцію до згладжування або відсутність зональних розбіжностей, наявність гострих піків і потенціалів, "прискорення" основних ритмів, переважання в структурі біоелектричної активності бета-ритму та значну частка повільних <$EDELTA>- та <$Etheta>-ритму. У частини хворих мало місце загальне зниження біоелектричної активності оловного мозку (ГМ), виражене в різному ступені, особливо в скроневих відведеннях. Ці зміни мали переважно загальномозковий (генералізований) характер і були більш вираженими у хворих з більш значними порушеннями у слуховому аналізаторі. Згідно з аналізом кількісних показників ЕЕГ, було виявлено, що у порівняні з даними контрольної групи має місце достовірна різниця (Р << 0,05) у представленості основних ритмів ЕЕГ у обстежуваних хворих з бойовою акутравмою не лише в скроневих і потиличних, але й у лобних відведеннях. Так, на фоновому записі ЕЕГ за нормального значення відсоткового вмісту <$Ealpha>-ритму в контрольній групі (<$E62,5~symbol С~4,6>) % у скроневих - (<$E64,3~symbol С~4,8>) % потиличному відведенні, у групі хворих з акутравмою відповідні показники стали (<$E45,4~symbol С~3,7>) % і (<$E48,9~symbol С~3,9>) % відповідно, що достовірно (P << 0,05) менше. Так, наприклад, у осіб досліджуваної групи хворих з акутравмою зміни ЕЕГ проявлялися достовірним збільшенням представленості <$Ebeta>-ритму за фонового запису в скроневих і потиличних відведеннях до (<$E29,1~symbol С~2,8>) і (<$E27,2~symbol С~2,7>) % за контрольного значення (<$E20,3~symbol С~2,1>) і (<$E16,8~symbol С~2,0>) % відповідно (P << 0,01). За аналізу представленості <$Ealpha>-ритму (домінуючого ритму нормальної ЕЕГ-картини) у зазначених відведеннях виявлено значне зменшення його відсоткового вмісту, деформацію основного ритму та ослаблену реакцію на функціональні навантаження. Особливо показовим є аналіз повільно-хвильової активності (<$Etheta>- та <$EDELTA>-ритм) у хворих з акутравмою, яка значно перевищувала показники контрольної групи, особливо в лобних відведеннях, що свідчить про зростання функціональних змін у стані центральної нервової системи, зокрема, глибоких структур ГМ. Так, у лобних відведеннях у таких хворих мало місце підвищення відсоткового вмісту <$EDELTA>-ритму до (<$E14,3~symbol С~1,5>) % за фонового запису, (<$E14,8~symbol С~1,6>) % за фотосимуляції та аж (<$E15,1~symbol С~1,5>) % за гіпервентиляції (P << 0,01), достовірно більше, ніж у нормі. Також показовим є зростання відсоткового вмісту <$Etheta>-ритму в хворих з бойовою акутравмою за гіпервентиляції у скроневих і потиличних відведеннях до (<$E16,5~symbol С~2,3>) і (<$E14,5~symbol С~2,0>) % відповідно (P << 0,05), що достовірно більше у порівнянні з контрольними значеннями. Проведений аналіз ЕЕГ у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, свідчить про наявність виразних функціональних змін з боку центральної нервової системи за бойової акутравми.

  Повний текст PDF - 1.77 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"