Гіпертонія є причиною близько половини випадків і днів тимчасової непрацездатності у водіїв. Шкідливі чинники умов їх праці (високе нервово-емоційне напруження, небезпечні ситуації, відповідальність за інших, пильна робота, увага до приладів, гіподинамія, шум, вібрація, інфразвук та ін.) можуть викликати захворювання системи кровообігу. Зміни у функціонуванні системи кровообігу, що зумовлені віком, стажем і режимом роботи водіїв, залишаються вивченими недостатньо. Мета дослідження - виявити особливості функціонування системи кровообігу у водіїв-далекобійників, що пов'язані з характеристиками їх віку, стажу та режиму праці. Водіїв-далекобійників (56 чоловіків віком 28 - 64 років; <$EM~symbol С~m>: (<$E50,2~symbol С~1,4>), які виконують близько 2-тижневих перевезень, було обстежено шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень, аритмії, систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ), зросту й ваги. Обчислювали параметри гемодинаміки. Стаж роботи обстежених склав 8 - 47 років (<$E31,4~symbol С~1,3>), стаж роботи водієм - 0 - 47 років (<$E28,8~symbol С~1,5>), стаж роботи водієм-далекобійником - 0 - 46 років (<$E21,1~symbol С~1,5>), стаж нічних робіт - 0 - 40 років (<$E17,4~symbol С~1,6>). Дані проаналізовано на рівні p << 0,05. У 49 % водіїв-далекобійників зареєстровано підвищений АТ, що відповідав легкому або помірному ступеню гіпертонії; у 57 % - виявлено функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) у зоні нижче середнього класу, у тому числі в зоні низького (29 %) і дуже низького класів (7 %); майже всі (98 % обстежених) мали порушений тип саморегуляції кровообігу (92 % - судинний), який є відомим фактором ризику розвитку гіпертонії. У 68 % водіїв виявлено переважання парасимпатичної активації у функціонуванні ССС, що асоціюється з погіршенням кровообігу, стану симпато-адреналової та нервової систем. У 13 % водіїв виявлено аритмію на фоні підвищеного АТ, що свідчить про ризик раптових серцевих інцидентів. Функціональний стан ССС водіїв-далекобійників переходить в клас нижче середнього з 43 років, у низький клас - з 56 років і до встановленого в Україні пенсійного віку. Через 20 років роботи водієм функціональний стан ССС погіршується до класу нижче середнього, через 37 років - до низького класу. Виявлено найкритичніші параметри адаптації до нічних робіт: АТ (систолічний, діастолічний, пульсовий, середньодинамічний), індекс недостатності кровообігу, вегетативний індекс Кердо, аритмія і (після 20 років стажу з нічними годинами робіт) систолічний об'єм крові. Висновки: було виявлено несприятливий стан і прискорене старіння ССС у водіїв-далекобійників. Нічні роботи викликають специфічні несприятливі зміни в судинній ланці ССС водіїв, а також у функціонуванні серцевого м'яза. Для збереження здоров'я та продовження професійного довголіття водіїв-далекобійників необхідні профілактичні заходи.

  Повний текст PDF - 2.001 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"