Наукова періодика України Український журнал з проблем медицини праці


Швець А. В. 
Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, І. А. Лук’янчук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_8
Морально-психологічна непідготовленість, страх не впоратися з обов'язками, почуття провини перед загиблими, прагнення вижити в умовах руйнувань та смертей інших, надзвичайна напруженість праці, порушення режиму харчування та відпочинку, а також інші шкідливі чинники службової діяльності, без сумніву, зменшують адаптаційні резерви організму та призводять до неконструктивних змін поведінкових реакцій та дезадаптаціного синдрому, які потребують психофізіологічного оцінювання для вирішення питання про необхідність подальшого реабілітаційного лікування. Мета роботи - виявити особливості та підходи до оцінювання ступеня відновлення функціонального стану (ФС) учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах. Як об'єкт дослідження були обрані дві групи чоловіків віком 25 - 45 років: I група - 30 осіб, які одержали контузію головного мозку в 2014 - 2015 роках, II група - 30 осіб, які перебували на лікуванні/реабілітації з іншою соматичною патологією. До 90 % осіб перебували в зоні АТО не менше одного року. Як контрольну групу досліджено 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. Кожний військовослужбовець проходив курс реабілітації за індивідуальною програмою протягом 12 - 14 діб. ФС оцінювався на основі дослідження показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) та електроенцефалографії (ЕЕГ) до та після реабілітаційного лікування. Розглянуто особливості відновлення характеристик ЕЕГ, які полягають у суттєво гіршому відновленні ФС I групи (23,3 % осіб з позитивною динамікою) порівняно з II групою (83,4 %; <$E p~<<~0,001>). Аналогічні зміни відбуваються і за характеристиками ВСР. Описано структурні особливості 3 ЕЕГ-феноменів, які зустрічаються в осіб з контузією головного мозку. Аналіз міжсистемних зв'язків ЕЕГ та ВСР додатково підтверджує повільне відновлення ФС у осіб I групи. За допомогою факторного аналізу нормованих характеристик зміни показників ЕЕГ та ВСР до та після лікування побудовано математичну модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозування реабілітаційного потенціалу людини та ефективності реабілітації в госпітальних умовах. Висновки: виявлено, що фізіологічна вартість регуляції ФС є найбільш високою в осіб з контузією в анамнезі. Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо кількісної оцінки відновлення ФС дозволяє кількісно спрогнозувати ефективність реабілітації в госпітальних умовах, що є необхідним для уніфікації підходів при проведенні реабілітаційних заходів, здійснення послідовності та безперервності на всіх етапах надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО. Показано, що застосування апаратних методів дослідження ЕЕГ та ВСР при реабілітації учасників АТО в госпітальних умовах дозволяють оцінити морфофункціональні дефекти, уточнити реабілітаційний потенціал за ступенем відновлення ФС, прогнозувати ймовірність розвитку неадекватних і/або парадоксальних реакцій на проведені лікувальні заходи, надати рекомендації з оптимізації проведеної терапії, включаючи медикаментозну, з урахуванням фону нейрогуморальної регуляції.Цель работы - исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики и когнитивных расстройств на основании динамики психофизиологических характеристик у участников боевых действий, получивших сотрясение головного мозга (СГМ) и акубаротравму, в остром периоде. В исследовании приняли участие 43 военнослужащих, участников боевых действий (усредненный общий срок пребывания в зоне военных действий - 15,5 месяца), средний возраст - 32,0 года, получивших закрытую черепно-мозговую травму легкой степени (СГМ) в течение 2019 года и поступивших на лечение в военный мобильный госпиталь (66,7 % из них имели акубаротравму). Оценивали и анализировали проявления постконтузионной симптоматики с помощью модифицированного опросника К. Цицерона и госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Установили распространенность симптомов, характерных при акубаротравме, среди раненых военнослужащих, участников АТО (ООС), которые имели СГМ и находились на стационарном лечении в условиях военного мобильного госпиталя. Оценили структурные изменения после лечения, характеризующиеся существенным улучшением всех исследуемых характеристик нарушения функций слухового анализатора, а также когнитивных и аффективных расстройств, тревоги, депрессии, соматических, сенсорных нарушений, присущих пациентам с СГМ. Отмечено прямое влияние срока пребывания в зоне боевых действий на такие характеристики после лечения обеих исследуемых групп, как проявления тревоги (p << 0,01), соматические проявления (p << 0,001), сенсорные нарушения (p << 0,01). Дискриминантная модель позволяет достоверно (p << 0,001) определить паттерны информативных характеристик функционального состояния пациентов с СГМ и тех, которые дополнительно имели акубаротравму при поступлении на лечение. Выводы: коморбидность патологии (СГМ, сочетанное с акубаротравмой) способствует преобладанию проявлений сенсорных нарушений и когнитивных расстройств после травмы, сопровождается достоверно лучшей динамикой восстановления соматических проявлений, сенсорных нарушений и аффективных реакций за счет приближения этих характеристик к нормативным значениям по сравнению с пациентами, которые имели только СГМ. Коморбидная патология имела существенное влияние на сенсорные нарушения, когнитивные расстройства, нарушение функций слухового анализатора и до, и после лечения, а проявления тревоги до и после лечения, соматические проявления и аффективные реакции после лечения имели отрицательную зависимость с фактором акубаротравмы. Установлены особенности влияния срока пребывания в зоне боевых действий на проявления постконтузионной симптоматики. Определены наиболее информативные характеристики, позволяющие дифференцировать пациентов с СГМ и тех, которые имели акубаротравму (чувство беспокойства, нервно-эмоциональное напряжение, изменения вкуса или обоняния, проблемы со зрением).
  Повний текст PDF - 1.27 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Швець А.
  • Кіх А.
  • Волянський О.
  • Лук’янчук І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Швець А. В. Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, І. А. Лук’янчук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_8.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Швець Андрій Володимирович (медичні науки)
  • Волянський Олексій Миколайович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського