Оцінка здоров'я робітників та рівні захворюваності, у тому числі з професійної патології, через зміни соціально-економічного устрою в державі набула особливої гостроти. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби позначилося на якості надання медичної допомоги працівникам: усунуло санітарно-епідеміологічну службу від контролю за організацією проведення профілактичних (періодичних) медичних оглядів (ППМО), призвело до значних порушень термінів оформлення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці працівників з підозрою на професійні захворювання. Узагальнити результати ППМО працівників певних категорій підприємств м. Києва в динаміці спостереження 2008 - 2013 років для визначення пріоритетних напрямів профілактики професійних захворювань. Проведено обробку звітних бланків "Оперативна інформація", висновків ЦЛЕК ДУ "Інститут медицини праці НАМН України", даних Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, системний аналіз та узагальнення результатів ППМО працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці в динаміці 2008 - 2013 років. Визначено, що абсолютна кількість працюючих, зайнятих виробничою діяльністю на підприємствах м. Києва щорічно зменшується, а кількість працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці - збільшується. На долю жінок припадає близько 30 % від загальної кількості працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці. Упродовж 2008 - 2013 років зареєстровано 63 випадки вперше виявлених хронічних професійних захворювань, визначені групи диспансерного спостереження та контингенти працівників, що потребували раціонального працевлаштування. Висновки: основною галуззю, що формує професійну патологію в м. Києві, залишається машинобудівна промисловість. У шкідливих та небезпечних умовах праці працюють 29,14 % робітників. У динаміці спостереження 2008 - 2013 років відмічається тенденція щодо зниження відсотку охоплення профілактичних медичних оглядів (ПМО) робітників певних категорій і збільшення відсотку кількості працівників, що потребують раціонального працевлаштування. Майже 51 % робітників, які потребують переведення на інші роботи, продовжують працювати в шкідливих та небезпечних умовах праці. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби усунуло службу від контролю за організацією проведення ПМО працівників певних категорій та контролю за виконанням рекомендацій за результатами ПМО. Ураховуючи значну кількість громадян України, що працюють за умов впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, вкрай актуальним залишається проведення ПМО, розробка пріоритетних методів профілактики професійних захворювань в сучасних умовах.

  Повний текст PDF - 1.004 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"