"Робоче місце - небезпечне середовище". Профілактика професійних захворювань має починатись тоді, як тільки працівник потрапляє під вплив шкідливих виробничих факторів. Радикальним заходом запобігання шкідливому впливу чинників виробничого середовища є система "захисту часом". Підприємство через професійну захворюваність несе втрати, пов'язані зі зростанням вартості продукції, відшкодуванням збитків, сплатою лікарняних листів, перекваліфікацією потерпілих. Удосконалити систему профілактики професійної пилової патології легень (ППЛ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва (СМВ) шляхом керування ризиком. Методи дослідження - гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні, математико-статистичні. Основна група представлена працівниками основних професій СМВ та включає 4624 особи. Контрольна група (КГ) представлена працівниками допоміжних цехів (500 чол.), що знаходяться понад 50 % робочого часу в ізольованих приміщеннях, у яких концентрація пилу (КП) є в межах ГДК. За загальною гігієнічною оцінкою умови праці на робочих місцях (РМ) працівників КГ можна віднести до 2 класу (допустимого) або до 3 класу 1 ступеня шкідливості. Умови праці в металургійних цехах не відповідають гігієнічним нормативам. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, як в основній, так і в КГ, перше місце посідають хвороби дихальної системи. Найвищі рівні ЗТВП від хвороб дихальної системи як за днями, так і за випадками мають місце в мартенівському, конверторному та доменному цехах, що пов'язано з негативним впливом на працівників високих КП переважно фіброгенної дії, нагріваючого мікроклімату та важкої фізичної праці. Серед основних цехів СМВ найвищий відносний ризик розвитку професійної ППЛ має місце в мартенівському виробництві. Ситуація, що склалася, є наслідком недоліку технології виплавки сталі, поширеної в Україні наприкінці минулого століття, яка існує і сьогодні. Існуючий метод "захисту часом" базується на формулі Ткачова і Суханова, в основі якої є КП на РМ та ступінь легеневої вентиляції. Удосконалена нами формула має коефіцієнти та складові, що враховують особливості умов праці в металургійному виробництв: супутні, потенціюючі фактори, демографічні показники. У профілактиці професійної ППЛ мають місце три основні принципи, а саме: вік працівника на момент початку роботи у шкідливих умовах, КП на РМ працівника та визначення порогової кількості робочих змін, яке відбувається за рахунок визначення індивідуального пилового навантаження, що визначається КП на РМ за рахунок постійного санітарно-гігієнічного моніторингу умов праці. Висновки: професійний ризик розвитку патології легень обумовлений комплексним впливом шкідливих виробничих факторів; у структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності встановлено, що перше місце займають хвороби дихальної системи (55,57 %); найвищі рівні ризику розвитку професійної ППЛ у працівників провідних професій основних цехів мають місце у мартенівському, доменному, конверторному цехах, що відповідає високому ступеню професійно обумовленої захворюваності та свідчить про дуже високу залежність захворюваності від умов праці; розрахована гранична експозиційна доза пилу є найбільшою в доменному цеху.

  Повний текст PDF - 936.755 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"