Збільшується кількість осіб, які мають професійний контакт з техногенними наночастинками; відсутні гігієнічні регламенти та стандарти безпеки стосовно роботи з наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих одержанням та виробництвом наночастинок для промисловості та дослідницьких цілей. Вміст хімічних елементів у пробах визначено за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Optima 2100 DV" фірми Perkin - Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірено на приладі ДАС-2707 (Росія). Оцінку ризику здійснено з використанням підходу "контрольних смут". Відповідно до відхилень вмісту в повітрі робочої зони ряду нанорозмірних елементів від значень ГДК, розрахованих за допомогою коефіцієнтів безпеки для наноматеріалів, умови праці на робочих місцях оператора електронно-променевої установки, оператора планетарного млина та електрозварювальника можуть бути віднесені до третього класу четвертого ступеня (3.4). Одержання наноматеріалів у разі механосинтезу в планетарному млині навіть за умов нерегулярності операції становить значний ризик для працюючих, який можна зіставити з рівнем ризику на робочому місці електрозварювальника. Висновки: низькі рівні кількісної концентрації наночастинок у повітрі робочої зони не завжди кореспондують із рівнями ризику для працюючих. У повітрі робочої зони приміщень, де одержують чи використовують наноматеріали, існує фоновий рівень наночастинок. Зазначено, що за умов відсутності перевищення чинних гігієнічних нормативів для шкідливих речовин у повітрі робочої зони може мати місце перевищення ГДК для наноматеріалів, що розраховані за допомогою коефіцієнтів безпеки.

  Повний текст PDF - 555.753 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"