Сучасний погляд на особливості топічної та комбінованої терапії хворих на оніхомікоз

Стовбир, Г. С.

Оніхомікоз є розповсюдженим захворюванням нігтьового апарату, що спричиняється дерматофітами, грибами-сапрофітами і дріжджами і становить до 50 % від усіх захворювань нігтів. Оніхомікоз тяжко піддається лікуванню через компактну структуру нігтьової пластини, повільний її ріст і наявність біоплівок, які діють як захисний бар'єр для мікроорганізмів і допомагають грибам адаптуватися до стресових ситуацій і можуть бути постійним джерелом інфекції. Необхідно використовувати індивідуальний підхід у лікуванні цього захворювання, враховуючи ступінь ураження нігтьових пластин і використовуючи індекси КІОТОС або індекс тяжкості оніхомікозу (OSI - Onychomycosis Severity Index). Залежно від ступеня тяжкості призначають або топічну, або системну терапію, або їх комбінацію, використовуючи переваги кожного методу лікування. Для ефективного проникнення в нігтьову пластину діючої речовини потрібен баланс між фізико-хімічними властивостями лікарського засобу та біофізичними характеристиками нігтьової пластини. Завдяки перевагам сучасних топічних протигрибкових препаратів у вигляді лаку, що поліпшують адгезію та проникнення діючої речовини крізь нігтьову пластину, можна покращити доступ лікарського засобу крізь нігтьовий бар'єр, розширити спектр протигрибкової дії, знизити навантаження системних антимікотичних препаратів на організм шляхом використання комбінованої терапії, яка за рахунок різних механізмів дії надає змогу скоротити тривалість лікування і зменшити кумулятивну дозу пероральних антимікотичних препаратів. Враховуючи відсутність резистентності до циклопіроксу, що доведено у багатьох дослідженнях, можливо довготривале використання цього препарату у складних випадках, які тяжко піддаються лікуванню, як протирецидивуючої терапії та як профілактичного засобу ураження нігтьових пластин грибковою інфекцією.


	Наукова періодика України		Український журнал дерматології, венерології, косметології