Наукова періодика України Український журнал дерматології, венерології, косметології


Денисенко О. I. 
Сучасні підходи до призначення антигістамінних препаратів при резистентних формах хронічної кропив'янки / О. I. Денисенко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 4. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_4_9
Мета роботи - провести огляд та аналіз тематичних публікацій, присвячених вивченню аспектів етіопатогенезу, а також визначити сучасні підходи до призначення антигістамінних препаратів за резистентних форм хронічної кропив'янки (ХК). Аналіз тематичних публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених вивченню аспектів етіопатогенезу та лікуванню кропив'янки, зокрема результатів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень щодо застосування антигістамінних препаратів за резистентних форм ХК. Згідно з аналізом вітчизняних і зарубіжних публікацій протягом останніх років відзначається зростання рівня захворюваності на кропив'янку, на яку страждає близько 15 - 20 % населення, а також збільшення частки її хронічних форм, які реєструють у 5 % хворих. Препаратами першої лінії лікування кропив'янки є антигістамінні засоби, при цьому перевагу надають сучасним неседативним Н1-антигістамінам другого покоління, проте у багатьох пацієнтів вони не дають позитивного клінічного ефекту у разі застосування у стандартних дозах. В європейських рекомендаціях для підвищення ефективності лікування хворих з торпідними формами ХК запропоновано підвищувати добову дозу антигістамінних препаратів. Аналіз результатів рандомізованих подвійних сліпих клінічних досліджень свідчить, що чотириразове підвищення добової дози левоцетиризину і дезлоратадину сприяє покращанню клінічних результатів лікування ХК приблизно у 3/4 пацієнтів без розвитку у них побічних реакцій. При цьому відзначено кращі результати терапії у разі призначення левоцетиризину. Висновки: згідно з матеріалами вітчизняних та зарубіжних публікацій актуальною медико-соціальною проблемою сьогодення є зростання рівня захворюваності на кропив'янку та збільшення частки пацієнтів із хронічним перебігом дерматозу, резистентним до стандартизованих методів лікування. Н1-антигістаміни є терапією першої лінії за ХК, однак у багатьох пацієнтів не вдається досягти задовільного результату у разі використання їх у стандартних дозах. В європейських рекомендаціях таким пацієнтам пропонується підвищити добові дози антигістамінних препаратів у 4 рази. Згідно з результатами рандомізованих клінічних досліджень чотириразове підвищення добової дози левоцетиризину і дезлоратадину сприяє суттєвому покращанню клінічних результатів лікування торпідних форм ХК у близько 75 % пацієнтів без розвитку ускладнень чи побічних реакцій. При цьому встановлено, що левоцетиризин більш ефективний як у звичайних, так і у підвищених (у 4 рази) дозах (від 5 до 20 мг на добу).
  Повний текст PDF - 1.111 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Денисенко О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Денисенко О. I. Сучасні підходи до призначення антигістамінних препаратів при резистентних формах хронічної кропив'янки / О. I. Денисенко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 4. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_4_9.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського