Мета роботи - вивчити кількісний та якісний склад мікробіоти товстої кишки у хворих на вугрову хворобу (ВХ) та проаналізувати вплив її порушень на тяжкість клінічного перебігу захворювання. Комплексно обстежено 37 хворих на ВХ. Вік пацієнтів коливався від 19 до 45 років, з них жінок - 21 (57 %), чоловіків - 16 (43 %). Термін захворювання становив від 6 міс до 25 років. Групу контролю склали 20 практично здорових осіб. Для діагностики супутніх дисбіотичних змін товстої кишки хворим проводили мікробіологічне дослідження калу (за методикою Р. В. Епштейн-Литвак та Ф. Л. Вільшанської). У хворих на ВХ виявлено різну гастроентерологічну патологію (диспепсію, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, синдром подразненої кишки, функціональні порушення з боку гепатобіліарної системи, жовчнокам'яну хворобу тощо). Під час мікробіологічного дослідження калу супутній дисбіоз товстої кишки виявлено у 29 (78,4 %) хворих. Порушення мікробіоти товстої кишки різного ступеня тяжкості частіше діагностували у пацієнтів з середньотяжкою та тяжкою формами перебігу ВХ з тривалим терміном дерматозу. Висновки: можна припустити, що порушення мікробіоти кишечника, зокрема дисбіоз товстої кишки, є одним із суттєвих патогенетичних чинників, що негативно впливає на характер і тяжкість перебігу ВХ та потребує своєчасної діагностики й відповідної медикаментозної корекції.

  Повний текст PDF - 1.089 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"