Мета роботи - визначити та проаналізувати динаміку клінічних виявів і сироваткового вмісту окремих цитокінів у хворих на розацеа у разі застосування комплексного лікування. Під спостереженням перебували 110 хворих на розацеа (71 жінка, 39 чоловіків) віком від 29 до 64 років, з них у 36 осіб було діагностовано еритематозно-телеангіектатичну, а в 74 - папуло-пустульозну стадію (форму) розацеа. У процесі лікування хворих на розацеа було розподілено на дві групи: I (порівняльна) - 56 хворих, які одержали стандартизоване лікування, II (основна) - 54 хворих, яким додатково призначали антиоксидант (етилметилгідроксипіридину сукцинат) та засоби з антигістамінною та протизапальною дією (біластин, кетотифену фумарат). У хворих на розацеа до і після лікування визначали у сироватці крові вміст цитокінів і інтерлейкінів 4, 8,10,17А, 18 (ІЛ-4, ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-17А, ІЛ-18) за методом імуноферментного аналізу, а також оцінювали динаміку клінічних виявів дерматозу за шкалою діагностичної оцінки розацеа (ШДОР). До початку лікування у хворих на розацеа основної та порівняльної груп визначено достовірне (p << 0,05) у порівнянні з показниками осіб контрольної групи підвищення сироваткового вмісту прозапальних цитокінів ІЛ-8 (відповідно в 2,2 та 2,1 разу), ІЛ-17А (в 4,0 та 4,3 разу) та ІЛ-18 (в 1,7 та 1,6 разу) без достовірних змін рівня цитокінів протизапального спрямування ІЛ-4 та ІЛ-10. У хворих на розацеа основної групи після комплексного лікування встановлено зменшення сироваткового вмісту ІЛ-8 (в 1,8 разу; p = 0,036), ІЛ-17А (в 1,9 разу; p = 0,006) та ІЛ-18 (на 27,5 %; p = 0,075) за лише тенденції до зменшення у пацієнтів порівняльної групи ІЛ-18 (на 22,7 %; p = 0,15). У хворих основної групи також встановлено значно кращі клінічні результати лікування з достовірним зменшенням їх показника ШДОР відносно його значення після лікування у пацієнтів порівняльної групи (в 1,7 разу; p << 0,001). Висновки: установлено, що застосування в комплексному лікуванні хворих на розацеа антиоксидантного препарату етилметилгідроксипіридину сукцинату та антигістамінних засобів з протизапальною дією (біластин, кетотифену фумарат) сприяє нормалізації чи тенденції до нормалізації сироваткового вмісту цитокінів прозапального спрямування (ІЛ-8, ІЛ-17А, ІЛ-18), а також достовірно покращує клінічні результати лікування таких пацієнтів.

  Повний текст PDF - 1.066 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"