Наукова періодика України Український журнал дерматології, венерології, косметології


Поліщук Д. С. 
Застосування флутаміду у комплексній терапії жінок з акне на тлі гіперандрогенії / Д. С. Поліщук, С. Й. Поліщук, В. С. Комарніцька // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 2. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_2_15
Мета роботи - визначити ефективність, безпечність, переносність комплексної терапії, до складу якої входить флутамід, у жінок з акне на тлі гіперандрогенії. Досліджували гормональний статус на 3 - 5-ту добу менструального циклу з визначенням рівнів лютеїнізуючого гормона, прогестерону, загального і вільного тестостерону, антимюллерового гормона до початку лікування та на 1-, 3-, 6-му місяцях терапії. Проводили ехографічну оцінку органів малого таза на 2-гу - 4-ту добу менструального циклу до початку лікування та на 6-му місяці терапії. Усім хворим на вугрову хворобу (ВХ) жінкам з гіперандрогенією (ГА) проведено комплексну терапію з призначенням одного із системних антибіотиків азитроміцинового ряду або ретиноїду та введенням у схему лікування флутаміду в дозі 125 мг тричі на добу протягом 6 міс з призначенням зовнішнього лікування. У 82 пацієнток (70 %) з акне діагностовано 2 - 3-й ступінь тяжкості (клінічний перебіг середньої тяжкості), у 35 (30 %) - 4-й (тяжкий). У 92 (78,6 % ) пацієнток встановлено ГА на тлі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), у 25 (21,4 %) - змішаний тип ГА. Уже протягом перших 2 тиж комплексної терапії у 104 (89 %) пацієнток значно поліпшився стан, що виявлялося в регресі комедонів та поверхневих папуло-пустульозних елементів шкірної висипки, а максимального ефекту вдалося досягти лише через 6 тиж терапії. Тоді як у 13 (11 %) пацієнток шкіра очистилася від висипних елементів повільніше, і значного клінічного поліпшення вдалося досягти після 3 міс терапії. Повного клінічного виліковування домоглися у 117 пацієнток, що пройшли повний курс 6-місячної терапії, коли зникли будь-які ознаки запалень на шкірі. Аналіз середньостатистичних значень лабораторних показників після лікування засвідчив зменшення рівнів загального та вільного тестостерону у 4 і 3,5 разу відповідно, лютеїнізуючого та антимюллерового гормона - у 2,7 та 1,8 разу відповідно, збільшення рівня прогестерону - в 1,5 разу. Віддалені наслідки лікування свідчать про стійку клінічну ремісію протягом року після лікування у 111 (95 %) жінок. Позитивні зміни ехографічної оцінки (УЗД) після лікування зауважено у 70 (60 %) жінок, про що свідчать зменшення товщини капсул та зменшення або зникнення дрібних гіпоехогенних включень по стромі яєчників. Висновки: для підвищення ефективності лікування хворих на акне необхідною умовою є корекція всіх ланок патогенезу захворювання. За схожої клінічної симптоматики потрібна різна тактика ведення пацієнток, що спрямована на конкретну патогенетичну причину. Оскільки лабораторна діагностика надає змогу розібратися в окремих ланках патологічного процесу, для жінок з акне, передусім репродуктивного віку, вкрай потрібного є оцінка андрогенного статусу - визначення біохімічної гіперандрогенії та аналіз зміни рівнів андрогенів, що надає змогу зробити відповідні призначення в лікуванні, включаючи ВХ. Для переривання ланки гіперандрогенії жінкам із ВХ, підтвердженою клініко-лабораторними та інструментальними дослідженнями, доцільно призначати в комплексній терапії флутамід у дозі 125 мг тричі на добу протягом 6 міс з можливою корекцією дози препарату.
  Повний текст PDF - 1.02 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Поліщук Д.
  • Поліщук С.
  • Комарніцька В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Поліщук Д. С. Застосування флутаміду у комплексній терапії жінок з акне на тлі гіперандрогенії / Д. С. Поліщук, С. Й. Поліщук, В. С. Комарніцька // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 2. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_2_15.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Поліщук Дмитро Степанович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського