Мета роботи - проаналізувати кількісні показники клітинної та гуморальної ланок імунної системи організму у хворих на псоріаз до та після курсів терапії. Під комплексним спостереженням перебували 207 хворих на псоріаз вульгарний, в тому числі 126 (61 %) чоловіків і 81 (39 %) жінка. Вік пацієнтів - від 18 до 79 років. Показники клітинного імунітету в організмі оцінювали за зміною відносної та абсолютної кількостей T-(CD3<^>+) та B-(CD19<^>+)-лімфоцитів, а також субпопуляцій (CD4<^>+, CD8<^>+, CD16<^>+, CD25<^>+CD71<^>+, CD30<^>+, CD95<^>+). Для ідентифікації поверхневих структур лімфоцитів використовували метод прямої імунофлюоресценції, за якого флюоресцентна мітка приєднана до анти-CD мононуклеарних антитіл серії Leu фірми Becton Dikinson (США). Обчислювання проводили на лазерному проточному цитофлюориметрі фірми Bast on (США). Найбільш позитивний вплив на клітинну ланку імунної системи виявлено у хворих на псоріаз, які одержували імунобіологічну терапію препаратом етанерцепт у поєднанні із вузькосмуговою (311 нм) фототерапією. Після лікування у пацієнтів цієї групи за рахунок суттєвого зниження продукції фактора некрозу пухлин та рівня його сироваткової концентрації зменшилися прозапальні зміни в клітинній ланці імунної системи, вірогідно зменшилася кількість лімфоцитів із раннім маркером активізації, які саме і ініціювали подальший цитокіновий каскад розвитку та пролонгації запалення. Крім того, встановлене вірогідне зниження кількості CD30<^>+-лімфоцитів є опосередкованим фактором, який свідчить про переключення Тх2-відповіді (автоімунні вияви) на Тх1, а отже, на досягнення клініко-імунологічної ремісії псоріатичного процесу. Вкрай важливим для функціонування імунної системи можна вважати і зниження вмісту активованих лімфоцитів, які експресують Fas-рецептор, оскільки внаслідок посиленого апоптозу лімфоцитів, а саме T-цитотоксичних лімфоцитів, і відбувалися автоімунні та проліферативні зміни, притаманні загостренню псоріатичного процесу. Висновки: встановлено, що всі використані схеми терапії псоріазу мають імунорсабілітуючі властивості, проте ступінь виразності їх був різним. Найефективніша схема терапії шляхом поєднаного застосування етанерцепту та УФВ-терапії, завдяки чому зменшувалися проліферативні та запальні зміни в шкірі, антигенне навантаження, рівень циркулюючого імунного комплексу, автосенсибілізація та автоімунні порушення.

  Повний текст PDF - 870.76 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"