Мета роботи - вивчити епідеміологію і взаємозв'язок патологічних шкірних, суглобових псоріатичних процесів із системними виявами або супутньою патологією, а також психічними характеристиками хворого з наступною розробкою конкретних рекомендацій щодо проведення діагностики для направлення пацієнтів до фахівця і організації лікування в разі супутньої патології. Проаналізовано епідеміологічні показники захворюваності на псоріаз у Львівській області за останніх два десятиліття; результати клінічного обстеження 141 хворого з артропатичним псоріазом (АП) на тлі псоріатичних шкірних виявів, серед яких у 19 (13,48 %) пацієнтів не було скарг на пошкодження кістково-суглобової системи на момент обстеження; дані історій хвороб окремої вибірки із 315 хворих на псоріаз, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом року. Всім хворим обсяг діагностичних заходів визначено згідно з наказом Міністерства охорони здоровія України від 8.05.2009 № 312. Хворим додатково проведено дослідження психосоматичного стану. Клінічний перебіг АП надзвичайно багатогранний, а глибина його вивчення ще на даному етапі недостатня. Одержані клінічні дані підтверджують, що за останніх майже 20 років кількість зареєстрованих випадків псоріазу у Львівській області збільшилася в 1,65 разу, а динаміка вперше виявленого дерматозу - на 60,83 %. На основі окремої вибірки доведено, що захворюваність на псоріаз зросла у міських жителів чоловічої статі працездатного віку, що призводить до більш частої їх госпіталізації. У стаціонарних умовах частіше лікуються хворі з поширеними вульгарною формою псоріазу в прогресуючій стадії захворювання та АП зі сформованою кістковою патологією, в переважній більшості периферичних суглобів. Псоріатичні ураження суглобів у літньому віці створюють труднощі для встановлення діагнозу внаслідок наявності супутньої патолога та вікових змін. Доведено коморбідність АП та метаболічного синдрому, виявами якого є центральне ожиріння (до 42 %), атерогенна дисліпідемія (до 29,5 %), гіперглікемія і зниження толерантності до глюкози (до 32,7 %), артеріальна гіпертензія (до 37 %). Встановлено сильний кореляційний зв'язок як між депресією, так і тривожністю з АП від +0,6 до +0,9, яка вказує на те, що у хворих на АП порушено психоемоційний стан, який значною мірою залежить від тяжкості перебігу хвороби. Висновки: варіабельність клінічного перебігу АП, значна кількість форм, складні патогенез і лікування, супутня патологія створюють обієктивні труднощі для діагностики та лікування хвороби. На нашу думку, домінуючою причиною збільшення рівня захворюваності, зокрема у Львівській області, була незадовільна соціально-економічна ситуація в Україні протягом останніх років. Рання діагностика АП та своєчасне виявлення або попередження супутніх системних виявів (серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, дислшідемп), а також депресивного стану пацієнта дасть змогу не тільки поліпшити стан здоровія та якість життя хворих, а й матиме оптимальний соціально-економічний ефект. На сучасному етапі необхідне розроблення конкретних практичних рекомендацій, які допоможуть дерматологам у виконанні двох ключових функцій при веденні пацієнтів з АП: здійсненні первинної та вторинної профілактики супутніх захворювань і пропаганді здорового способу життя.

  Повний текст PDF - 184.847 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"