Наукова періодика України | Український терапевтичний журнал | ||
Масік О. І. Особливості психоемоційного стану у респондентів з вегетативною дисфункцією на прикладі абітурієнтів медичного університету / О. І. Масік, С. І. Поніна // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_1_10 Мета роботи - виявлення клінічних психопатологічних особливостей соматизованого депресивного розладу та вегетативної дисфункції серед абітурієнтів Вінницького національного медичного університету (ВНМУ) ім. М. І. Пирогова. Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 233 абітурієнтів (82 юнаків і 151 дівчини) ВНМУ ім. М. І. Пирогова з використанням патопсихологічних методик самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire - PHQ-9) та виявлення ознак вегетативних змін (тест А. М. Вейна). Статистичну обробку одержаних результатів дослідження здійснювали на основі комп'ютерної програми Statistica 6.1 (Stat Soft Inc., США). Встановлено, що 89 абітурієнтів (38,2 %) не висували будь-яких скарг. Разом з тим, аналіз тесту Вейна у цих же осіб виявив вегетативну дисфункцію у 24 підлітків (26,97 %), а дослідження тесту PHQ-9 - ознаки легкої депресії у 18 осіб (20,22 %), помірно тяжкої депресії - у 2 (2,25 %), не мали симптомів депресії 79 (88,76 %). Серед 21 підлітка (9,01 %), в яких виявлено функціональні синдроми з боку серцево-судинної системи, 8 осіб (38,09 %) мали ознаки вегетативної дисфункції, 3 (14,29 %) - ознаки легкої "субклінічної" депресії, 1 (4,76 %) - помірної тяжкості депресію, 16 осіб (76,19 %) не мали симптомів депресії. У 3 осіб виявлено розлади дихальної системи (1,29 %), з них 2 особи (66,67 %) мали вегетативну дисфункцію. Порушення шлунково-кишкового тракту встановлено у 19 осіб (8,15 %). З них 5 (26,32 %) мали вегетативну дисфункцію, 5 (26,32 %) - легку ("субклінічну") депресію, 14 осіб (73,68 %) не мали симптомів депресії. Симптоми з боку опорно-рухової системи мали 8 абітурієнтів (3,43 %), з них 3 особи (37,5 %) мали вегетативну дисфункцію, 3 (37,5 %) - легку депресію, 5 осіб (62,5 %) не мали депресії. У 64 абітурієнтів мали місце декілька синдромів (27,47 %). З них 41 (64,06 %) мали вегетативну дисфункцію, 21 (32,81 %) - легку депресію, 3 (4,69 %) - помірної тяжкості депресію, в 1 (1,56 %) встановлено тяжку депресію, 32 обстежених (50,0 %) не мали симптомів депресії. Висновки: використання патопсихологічних методик надало змогу встановити найвищий рівень вегетативної дисфункції у підлітків з розладами дихальної системи та за наявності декількох синдромів. Ознаки легкої депресії найчастіше діагностовано за розладів шлунково-кишкового тракту й опорно-рухової системи. Привертає увагу той факт, що вегетативна дисфункція і легка депресія виявлялись у підлітків, які не висували жодних скарг. Опитувальники самооцінки депресії (Patient Health Questionnaire - PHQ-9) та вегетативних розладів (тест А. М. Вейна) можуть бути використані для виявлення підлітків з психоемоційними розладами, схильних до емоційної дезадаптації, а також вивчення зв'язків між дією психогенних факторів і симптомами психосоматичної патології. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Масік О. І. Особливості психоемоційного стану у респондентів з вегетативною дисфункцією на прикладі абітурієнтів медичного університету / О. І. Масік, С. І. Поніна // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_1_10.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |