Зміни показників якості життя залежно від ступеня артеріальної гіпертензії в гендерному аспекті

Аліфер, О. О.

Мета роботи - визначення впливу різних ступенів артеріальної гіпертензії (АГ) на показники якості життя (ЯЖ) у пацієнтів жіночої та чоловічої статі. Обстежено 126 хворих на АГ, серед яких було 86 жінок (68 %) та 40 чоловіків (32 %) у віці від 40 до 81 року. Середній вік обстежених становив 61 рік. АГ I ступеня мали 19 осіб (15,1 %), АГ II ступеня - 65 (51,6 %), АГ III ступеня - 42 (33,3 %). Контрольну групу склали 43 практично здорових особи, які за демографічними показниками не відрізнялися від основної групи. Анкетування хворих щодо оцінки ЯЖ проводилось за допомогою опитувальника SF-36 на кожному візиті. Висновки: аналіз показників ЯЖ у компоненті "психологічного здоров'я" (ПЗ) з різними ступенями АГ виявив, що у пацієнтів з АГ I ступеня в порівнянні з АГ II ступеня достовірно більш високі показники ЯЖ за такими шкалами, як життєва активність - (80,0 +- 3,93) бала та РФ - (77,1 +- 4,04) бала. Відзначено зниження показників соціального функціонування (СФ) та ПЗ - (48,7 +- 7,35) та (47,41 +- 2,39) бала відповідно. При аналізі показників ЯЖ (компонента ФЗ) хворих на АГ залежно від статі встановлено, що ЯЖ у чоловіків з АГ достовірно не відрізняється від ЯЖ хворих на АГ жінок, за винятком показника ФФ 72,63 +- 5,12 проти 55,64 +- 2,03, який у чоловіків був вищий на 24 % порівняно до жінок. При аналізі показників ЯЖ (компонента ПЗ) у хворих на АГ залежно від статі виявлено статистично достовірне (p3 - p4 << 0,5) зниження показника РФ, який був у 2 рази вищим у чоловіків з АГ, ніж у жінок з АГ ((53,8 +- 0,01) проти (23,4 +- 0,03) бала). Слід зазначити, що наявність високого показника СФ як у чоловіків, хворих на АГ, так і у жінок ((62,7 +- 0,01) проти (63,6 +- 0,02) бала (p3 - p4 << 0,5)), свідчить про збереження соціальних контактів при АГ, незважаючи на прогресування захворюванння.


	Наукова періодика України		Український терапевтичний журнал