Мета роботи - визначення ефективності тривалого застосування метопрололу сукцинату в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) на тлі ожиріння шляхом оцінки психосоціальних аспектів (якості життя), клінічного стану, центральної гемодинаміки та варіабельності серцевого ритму. З метою аналізу ефективності метопрололу сукцинату у пацієнтів із ХСН на тлі ожиріння проведено проспективне дослідження за участю 55-ти пацієнтів обох статей з ХСН II - III стадії у віці 32 - 87 (60 [56; 75]) років, 41 чоловіка і 14 жінок, серед яких за індексом маси тіла (ІМТ) нормальну вихідну вагу мали 10 (18,2 %) пацієнтів, надмірну - 18 (32,7 %), ожиріння 1 ступеня - 18 (32,7 %), 2 ступеня - 7 (12,7 %), 3 ступеня - 2 (3,7 %). Досліджували клінічні ознаки за шкалою оцінки клінічних симптомів, толерантність до фізичного навантаження - у тесті з 6-хвилинною ходьбою (Т6-ХХ), якість життя (ЯЖ) - за Міннесотським опитувальником, центральну гемодинаміку - за допплер- та ехокардіографічним методом, варіабельність серцевого ритму - холтерівським моніторингом. За період спостереження частотний показник виживання пацієнтів склав 98,2 %. Узагальнена частота клінічно значущих побічних ефектів метопрололу сукцинату (брадикардії, запаморочення, слабкості тощо) становила 9 %, причому статистично достовірних відмінностей частоти побічних ефектів у різних групах не встановлено. Клінічна характеристика за шкалою оцінки клінічних симптомів (ШОКС) демонструвала загалом суттєве покращання (4 [3; 6] бали проти вихідних 6 [5; 9] балів; p = 0,01). Підтверджене зростання значення дистанції Т6-ХХ (280 [247; 370] м проти 230 [160; 352] м; p << 0,01). Зазначено, що серед осіб з підвищеними значеннями ІМТ існує тенденція до прогресивного зменшення рівня толерантності до фізичного навантаження за мірою збільшення вагової категорії, причому як за вихідного стану, так і після лікування. Усі кардіогемодинамічні показники покращувалися, вірогідних змін сягали фракція викиду лівого шлуночка, кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка, кінцевий систолічний розмір лівого шлуночка тощо. Виявлені певні відмінності у профілях динаміки показників варіабельності серцевого ритму у кожній групі. Висновки. Ефективність застосування метопрололу сукцинату в комплексному лікуванні пацієнтів із ХСН є неоднорідною за клінічними, психосоціальними, гемодинамічними та ритмографічними характеристиками залежно від вагової категорії хворих: поряд з покращанням клініко-функціональних показників, доброю переносимістю і низькою частотою летальних випадків унаслідок прогресування ХСН у всіх вагових групах, одержано суперечливі дані під час оцінки ЯЖ хворих, функціональних тестів, показників ритмографії.

  Повний текст PDF - 635.247 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"