Мета роботи - уточнення варіантів фенотипів дисліпідемії (ДЛП), стану ліпідного обміну та внеску окремих факторів ризику (ФР) в атерогенність ліпідного спектра крові у пацієнтів з високим кардіометаболічним ризиком (КМР). До ретроспективного дослідження за даними історій хвороб увійшли результати обстеження 1029-ти пацієнтів (410 (39,8 %) жінок і 619 (60,2 %) чоловіків віком від 30 до 69-ти років (середній вік (57,3 +- 0,24) року) з гіпертонічною хворобою II - III стадій, яка поєднувалася з метаболічними ФР (надмірною масою тіла (НМТ), абдомінальним ожирінням (АО), цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) і вторинною ДЛП, яку виявлено у 937 (91,1 %) пацієнтів). Серед складових КМР додатково аналізувалося куріння, яке було присутнім серед 192 (18,6 %) осіб. У 693-х (67,3 %) пацієнтів без серцево-судинних подій в анамнезі обчислювали кардіоваскулярний ризик (КВР) за шкалами PROCAM, Framingham і SCORE. Ризик виникнення ЦД 2 типу розраховували за шкалою DRS, а ризик розвитку його судинних ускладнень - за шкалою IRIS II. З історій хвороб обиралися дані обстеження пацієнтів до призначення їм лікування. Аналіз ліпідного спектра крові здійснювався за наступними показниками: загальний холестерин (ХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), ХС не-ЛПВЩ, холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності, та ліпідними співвідношеннями ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ. Додатково враховувалися антропометричні дані (обвід талії та індекс маси тіла) і результати визначення глікозильованого гемоглобіну. У структурі вторинної ДЛП переважає ізольована гіперхолестеринемія (ГХС) (49,4 % осіб) у порівнянні з ізольованою гіпертригліцеридемією (ГТГ) (15,3 % обстежених) та гіпоальфахолестеринемією (6,8 % пацієнтів). Комбінована ДЛП, що налічує поєднання зазначених ізольованих варіантів, спостерігається серед 17,7 % хворих, тоді як поєднання тільки ГХС з ГТГ реєструється частіше (19,3 % обстежених). За даними кореляційного аналізу, рівень ХС не-ЛПВЩ та величину співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ можна додатково враховувати під час обчислення КВР за шкалами PROCAM і Framingham. Зроблено припущення про асоціацію ліпідного співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ з інсулінорезистентністю через гіперглікемію. Висновки: у пацієнтів з метаболічними ФР (НМТ, АО, НАЖХП) вторинна ДЛП підвищує ризик виникнення ЦД 2 типу за шкалою DRS через порушення метаболізму ТГ і ЛПВЩ. Ризик судинних ускладнень ЦД 2 типу за шкалою IRIS II підвищується у разі зниження вмісту в сироватці крові ХС ЛПВЩ та зростання величини співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ. У осіб з НМТ підвищення рівня ТГ і зниження концентрації ХС ЛПВЩ у сироватці крові додатково асоціюється з курінням.

  Повний текст PDF - 665.99 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"