Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між лептинорезистентністю та серцево-судинним ризиком у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) та метаболічним синдромом (МС). Обстежено 160 пацієнтів з ГХ II стадії та МС. У 84 пацієнтів (43 жінки та 41 чоловік) визначено рівень SOB-R-рецепторів. Цих хворих розподілили на клінічні групи залежно від ступеня порушень вуглеводного обміну. Установлено, що у хворих з ГХ та МС лептинорезистентність, визначена за вільним лептиновим індексом, асоціюється зі збільшенням виявлення чинників серцево-судинного ризику. У жінок і чоловіків установлено корелятивний зв'язок між вільним лептиновим індексом та чинниками серцево-судинного ризику (обвід талії, індекс маси тіла, холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів високої щільності, глюкоза в крові та артеріальний тиск). Розрахунок серцево-судинного ризику у хворих з ГХ та МС за стандартною шкалою SCORE не надає змоги максимально точно виділити когорту хворих з високим серцево-судинним ризиком, оскільки не враховує вплив на його рівень надлишкової маси тіла та порушень вуглеводного обміну. Висновки: додаткове використання шкал SCOREBMI, PROCAM, FRAMINGHAM, DRS надає змогу оптимізувати виявлення хворих з високим та дуже високим кардіометаболічним ризиком. У пацієнтів з ГХ, МС та цукровим діабетом високий ризик ускладнень за шкалою IRIS-II асоціювався з найбільшими виявами лептинорезистентності, що дає підставу використовувати вільний лептиновий індекс для оптимізації раннього виявлення ускладнень у хворих з цукровим діабетом.

  Повний текст PDF - 92.562 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"