Оцінка параметрів плазмового гемостазу у жінок з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST

Нетяженко, Н. В.

Мета роботи - вивчити зміни показників коагуляційної ланки системи гемостазу у жінок з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST із різним ризиком летальності за шкалою TIMI. Обстежено 45 жінок із встановленим ГКС з елевацією сегмента ST, яких за шкалою TIMI було розподілено на 3 групи ризику розвитку летального наслідку впродовж 30 днів після проведеного тромболізису. Оцінено показники системи гемостазу: активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), концентрацію фібриногену за методом Клауса, кількість розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), активність системи протеїну C, час XIIа-залежного фібринолізу, активність антитромбіну III. Жінки високого ризику летальності мали протромбогенні зрушення у вигляді гіперкоагуляції (зменшення АЧТЧ, ТЧ), зниження природних антикоагулянтів (антитромбіну III, протеїну C) та пригнічений фібриноліз (зростання РФМК, зменшення тривалості XIIа-залежного фібринолізу) у порівнянні з жінками групи низького ризику (ймовірністю летальності << 1 %). Такі зміни прогресували зі зростанням чинників ризику летальності за шкалою TIMI на тлі проведення антикоагулянтної та антитромбоцитарної терапії. Висновки: зростання чинників ризику несприятливого перебігу ГКС з елевацією сегмента ST у пацієнтів жіночої статі після проведення тромболітичної терапії, за даними оцінки плазмового гемостазу, характеризується протромбогенними змінами у вигляді гіперкоагуляції та зниження резерву власних антикоагулянтів і активності фібринолізу. Вираженість тромбофілії, за даними оцінки коагуляційної та антикоагуляційної ланок гемостазу, асоціювалась із зростанням ризику летальності (>> 4 %) за шкалою TIMI, що зумовлює необхідність оцінки протромбогенних порушень як додаткового чинника несприятливого перебігу ГКС із елевацією сегмента ST.


	Наукова періодика України		Український терапевтичний журнал