Мета роботи - дослідити комплаєнтність хворих із поліморбідністю - інфарктом міокарда (ІМ) у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) до тривалої гіполіпідемічної терапії, проаналізувати у порівняльному аспекті наслідки припинення прийому статинів і вплив середньодозової статинотерапії шляхом вивчення особливостей перебігу захворювання, частоти виникнення його ускладнень, динаміки показників ліпідного спектра крові, функціонального стану печінки та рівня C-реактивного протеїну (CРП) у крові на тлі прийому Розувастатину й Аторвастатину та у разі самовільного припинення лікування. Обстежено 140 хворих на ІМ у поєднанні з НАСГ, 55 пацієнтів приймали середні терапевтичні дози Розувастатину 10 мг/добу, 66 хворих - Аторвастатин у добовій дозі 40 мг, 19 пацієнтів після виписки зі стаціонару самовільно припинили прийом статинів. За результатами дослідження виявлено низьку комплаєнтність хворих на ІМ у поєднанні з НАСГ до тривалої статинотерапії. Проаналізовано негативні наслідки припинення прийому статинів на перебіг захворювання, частоту виникнення ускладнень та летальних випадків, показники ліпідограми та прозапальні маркери ураження вінцевих судин у цієї категорії хворих. Висновки: доведено перевагу Розувастатину у дозі 10 мг/добу над Аторвастатином у добовій дозі 40 мг у підвищенні рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності та зниженні рівня тригліцеридів і СРП у крові.

  Повний текст PDF - 109.756 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"