Мета роботи - визначити діагностичну роль динамічної реносцинтиграфії в загальному комплексі методів обстеження хворих на гепатоцелюлярний рак (ГЦР) після трансплантації печінки, які застосовували імуносупресивну терапію. Реносцинтиграфію виконано у динамічному режимі після внутрішньовенного введення <^>99mTc-пентатеху з розрахунку 0,7 - 1,0 МБк/кг із наступним розрахунком цифрових параметрів, що відображають секреторно-екскреторну функцію нирок. У 2013 - 2017 рр. за допомогою реносцинтиграфії обстежено 168 пацієнтів, хворих на ГЦР, яким виконано трансплантацію печінки. У групі пацієнтів, що приймали циклоспорин, спостерігалось вірогідне пригнічення показників функціональної активності паренхіми та секреторно-екскреторної функції нирок у порівнянні з групою хворих, що застосовували в післяопераційному періоді такролімус. Після терапії такролімусом досягнуто стабільну довготривалу функцію печінкового трансплантата, та не виявлено ознак хронічної нефротоксичності. Зроблено висновки, що реносцинтиграфія є чутливим методом динамічного моніторингу оцінки ефективності післяопераційного лікування хворих на ГЦР і патогенетичного коригування імуносупресивної терапії.

  Повний текст PDF - 465.603 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"