Провідним методом лікування раку ендометрія (РЕ) є променева терапія (ПТ), яка часто призводить до виникнення радіоепітеліїту. Мета дослідження - вивчити частоту розвитку і ступінь тяжкості ранніх радіоепітеліїтів піхви у хворих на РЕ I - II стадії, які отримують ПТ у післяопераційному періоді. 60 хворим на РЕ I - II стадії (T1a-2NxM0) проведено післяопераційний курс радіотерапії на апаратах РОКУС-АМ або CLINAC 600 C, а 40 із них додатково отримували внутрішньопорожнинну променеву терапію (ВППТ) на апараті АГАТ-В. Пацієнтки були розподілені залежно від того, на якому апараті здійснювався дистанційний компонент лікування і чи проводилося додаткове опромінення вагінального рубця. У 21 (35,0 %) пацієнтки з 60 виявлено радіоепітеліїти I - II ступеня. При проведенні ВППТ 40 хворим радіоепітеліїти виявлено у 27 (67,5 %). У 6 (10,0 %) пацієнток, у яких раніше відзначався перикультит або неповне загоєння вагінального рубця, спостерігався радіоепітеліїт 2-го ступеня. У 12 (20,0 %) пацієнток слизова оболонка піхви залишилася без змін. Зроблено висновки, що виникнення та частота розвитку радіоепітеліїту залежать від дози опромінення. Запальні зміни слизової оболонки піхви до початку ПТ сприяють посиленню променевих реакцій. Вид дистанційного опромінення не впливає на ступінь тяжкості променевих реакцій.

  Повний текст PDF - 348.614 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"