Наведено результати досліджень оптичного поглинання (за 300 К), флюоресценції та фосфоресценції (за 78 К) олігонуклеотидів (-)PBS та (+)PBS. (-)PBS являє собою ДНК-форму зв'язувальної ділянки мінус-праймеру (5'GTCCCTGTTCGGGCGCCA3') геному вірусу імунодефіциту людини першого типу (ВІЛ-1); (+)PBS <3'CAGGGACAAGCCCGCGGT5') є його комплементарною послідовністю. Показано, що спектри оптичного поглинання (-)PBS та (+)PBS не збігаються з відповідними еквімолярними сумами спектрів нуклеотидів, що входять до їх складу. Різниця між спектрами олігонуклеотидів та відповідними еквімолярними сумами на довжині хвилі 295 нм пов'язана з існуванням деякого стабільного комплексу між базами (можливо, G-комплексу). Спектри флюоресценції (-)PBS та (+)PBS є близькими один до одного та до спектра флюоресценцїї олігонуклеотиду, дослідженого авторами раніше. Смуги спектрів (-)PBS та (+)PBS пов'язані, можливо, з флюоресценцією комплексів, що проявляються у поглинанні. Спектри фосфоресценції (-)PBS та (+) PBS є близькими один до одного та до спектра dAMP (в діапазоні довжин хвиль 370 - 470 нм). Різницеві спектри фосфоресценції між спектром (-)PBS (а також (+)PBS) та спектром dAMP (в околі 530 нм) асоціюється з невідомим центром (можливо, G-комплексом). Таким чином, основними центрами захоплення триплетних збуджень у (-)PBS та (+)PBS є аденінові бази та центри невідомої природи.

  Повний текст PDF - 556.443 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"