Прояви впорядкування іонів у водних розчинах ДНК досліджено за допомогою методу кондуктометрії. Вимірювання електропровідності проведено для водних розчинів ДНК з додаванням солі KCl в температурному діапазоні від 28 до 70 C. Концентрація солі змінювалася від 0 до 2 М. Також виміряно електропровідність розчинів без ДНК з таким самим вмістом солі. Результати показали, що у випадку безсольового розчину ДНК спостерігають стадії плавлення подвійної спіралі, тоді як у випадку розчину ДНК з додаванням солі денатурація макромолекули не спостерігалася. Для концентрації солі, нижчої від критичної (0,4 М), електропровідність розчину з ДНК вища за електропровідність відповідного електроліту. Починаючи з критичної концентрації, електропровідність електроліту вища за електропровідність розчину ДНК. Для опису експериментальних даних розроблена феноменологічна модель, що базується на теорії електролітів. В межах побудованої моделі запропоновано механізм впорядкування протиіонів. Відповідно до запропонованого механізму за низьких концентрацій солі електропровідність системи зумовлена протиіонами іон-гідратної оболонки ДНК. У разі підвищення кількості іонів до критичної концентрації протиіони починають конденсуватися на поліаніоні ДНК. Подальше підвищення концентрації солі індукує формування ДНК-сольових комплексів, поява яких призводить до зменшення електропровідності системи.

  Повний текст PDF - 1.195 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"