Олійниченко, Бугаєв і Сорін в [arXiv: 1204.0103 [hep-ph]] розглянули роль законів збереження для обговорюваних можливих недоліків температурних моделей, що використовуються для опису адронних множинностей, вимірюваних у центральних ядер-ядерних зіткненнях. Вони проаналізували критерії хімічного фрізауту і зробили висновок, що жоден з них не є надійним. На цій підставі запропонували новий критерій, взявши безпідставно величину 7,18 для ентропії на адрон, вважаючи, що вона незмінна в всьому діапазоні баріон-хімічних потенціалів. Через недостатню інформованість про поточну літературу, тема постійної ентропії на адрон обговорювалася в Fizika В 18, 141 (2009), Europhys. Lett. 75, 420 (2006), Phys. Rev. С 85 014908 (2012) та nucl-ph/1306.3291. Було показано, що постійна ентропія на адрон еквівалентна постійній ентропії, нормованої на температуру в кубі. Цей відомий критерій хімічного фрізауту було введено в Europhys. Lett. 75, 420 (2006), Nucl. Phys. A 764, 387 (2006). У цьому коментарі автори перерахували ігноровані літературні джерела та порівняли величину відношення ентропії до щільності числа частинок і два критерії: середня енергія, нормована на середнє число частинок, і постійна ентропія, нормована на температуру в кубі. Ці критерії суперечать експерименту. Розглянуто фізику постійної ентропії, нормованої на щільність числа частинок, і зроблено висновок, що це відношення не залишається постійним, особливо за великих хімічних потенціалів для енергій синхротронів AGS і SIS.

  Повний текст PDF - 280.328 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"