Мета роботи - визначити чинники, які асоціюються з неповним функціональним відновленням (обмеженнями життєдіяльності) у пацієнтів після інсульту, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ). Усіх пацієнтів під час госпіталізації було оглянуто неврологом. Обстеження і лікування проводили відповідно до рекомендацій клінічних настанов. Дані пацієнтів проспективно внесено у базу даних і ретроспективно проаналізовано з використанням однофакторного та багатофакторного аналізу. Функціональне відновлення оцінювали за допомогою модифікованої шкали Ренкіна (MLUP). Учасниками дослідження стали 764 пацієнти (з них 42 % жінок) віком від 20 до 95 років (медіана - 66 років, міжквартильний інтервал (МКІ) - 57 - 75 років). У 80 % пацієнтів було діагностовано ішемічний інсульт, у решти - геморагічний. Загальна початкова оцінка за NIHSS становила від 0 до 39 балів (медіана - 10 балів, МКІ - 6 - 17 балів). Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 18 % пацієнтів, на 2-гу - 7-му добу - 19 %, на 8-му - 14-ту - 7 %, на 15 - 30-ту - 15 %, на 31-шу - 60-ту - 10 %, на 61-шу - 180-ту - 13 %, пізніше 180-ї доби - 18 %. Згідно з результатами однофакторного аналізу, ризик неповного функціонального відновлення (оцінка за МШР <$Esymbol У~2> бали на момент виписки) асоціюється з багатьма чинниками: геморагічним інсультом (відношення шансів (ВШ) - 1,7), атеросклеротичним (ВШ - 3,6) та кардіоемболічним (ВШ - 3,1) підтипами ішемічного інсульту, віком пацієнта (ВШ - 1,02) на кожен додатковий рік), часом від початку захворювання до госпіталізації, початковими тяжкістю нсульту (ВШ - 1,3 на кожний додатковий бал за NIHSS), функціональними обмеженнями (ВШ - 0,96 у разі зменшення оцінки за індексом Бартел на 1 бал) I ступенем неповносправності (ВШ - 3,5 на кожний додатковий бал за МШР під час госпіталізації), а також підвищеними ШОЕ, рівнем C-реактивного білка та глікозильованого гемоглобіну. Під час багатофакторного аналізу виявлено три чинники, що мали найбільший незалежний вплив: початкова тяжкість інсульту (оцінка за шкалою NIHSS), ступінь неповносправності за госпіталізації (оцінка за МШР) і час від початку захворювання до госпіталізації. Площа під кривою операційних характеристик AUC - 0,92 (95 % довірчий інтервал - 3,89 - 0,94), що є свідченням відмінної якості моделі прогнозування та сильного зв'язку між цим набором факторних ознак із ризиком неповного функціонального відновлення на момент виписування. Висновки: за результатами однофакторного аналізу, ймовірність збереження обмежень життєдіяльності після лікування в ІІБ асоціюється з багатьма початковими факторними ознаками, такими як вік пацієнта, час до госпіталізації, тип та підтип інсульту, загальна тяжкість і певні види неврологічного дефіциту, рівень неповносправності та певних лабораторних показників під час госпіталізації. На підставі проведеного багатофакторного аналізу виділено три головних чинники, які мають значущий незалежний зв'язок з ризиком неповного функціонального відновлення: початкова тяжкість інсульту, ступінь функціонального дефіциту під час госпіталізації та час від початку захворювання до госпіталізації. Останній чинник підкреслює важливість більш ранньої госпіталізації в ІІБ.

  Повний текст PDF - 1.364 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"