Мета роботи - встановити ефективність комплексного лікування хворих із синдромом неспокійних ніг (СНН) на тлі діабетичної поліневропатії (ДПН) за допомогою актиграфії та діагностичних шкал. За основними та допоміжними діагностичними критеріями, а також на підставі відсутності ефекту від лікування габапентином у 43 пацієнтів з ДПН виявлено СНН. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. Хворі групи I (n = 21) одержували праміпексол, пацієнти групи II (n = 22) - праміпексол у комбінації із зопіклоном. Проводили опитування за міжнародною шкалою синдрому неспокійних ніг та шкалою сонливості Epworth. Усім хворим до лікування та через 30 днів після нього виконували актиграфію. Виявлено, що індекс періодичних рухів кінцівками після лікування зменшився в обох групах і становив 6,87 +- 0,02 проти 16,29 +- 0,13 до лікування у групі і (p << 0,05) та 4,79 +- 0,04 проти 17,34 +- 0,12 до лікування у групі II (p << 0,05). У динаміці лікування виявлено зменшення показника шкали сонливості Epworth в обох групах, проте у хворих групи I після лікування він становив (7,86 +- 0,12) бала, що відповідало помірній сонливості, тоді як у хворих групи II він зменшився до (4,43 +- 0,13) бала (p << 0,05), що відповідало нормальному сну, Висновки: доведено, що монотерапія праміпексолом поліпшує стан хворих із СНН, зменшуючи руховий компонент захворювання, проте несуттєво впливає на розлади сну. Ефективнішим є поєднання праміпексолу із зопіклоном, який, впливаючи на механізми дизрегуляції сну, поліпшує його, що сприяє зменшенню денної сонливості, втоми, депресії та підвищенню якості життя.

  Повний текст PDF - 1.576 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"