Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу та функціонального відновлення хворих з різними патогенетичними підтипами ішемічного інсульту (II) на тлі хвороби малих судин (ХМС). Проведено когортне проспективне дослідження 117 хворих із гострим II на тлі ХМС, з них 48 чоловіків та 69 жінок віком від 58 до 88 років (середній вік - (67,7 +- 8,2) року). Хворих було розподілено на 3 групи за патогенетичним підтипом II: атеротромботичний (АТ, n = 66), кардіоемболічний (КЕ, n = 24) та лакунарний (ЛІ, n = 27). Критеріями залучення були перший II, наявна артеріальна гіпертензія (АГ) в анамнезі, ознаки ХМС за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ). Усім хворим проводили комплексне клініко-неврологічне та лабораторне інструментальне обстеження. Діагноз та підтип II верифікували за допомогою ультразвукової допплерографії судин голови та шиї, ехокардіографії, електрокардіографії, МРТ головного мозку. Ступінь порушення неврологічних функцій оцінювали за шкалою NIHSS в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу після госпіталізації. На 14-ту добу визначали рівень повсякденної життєвої активності за допомогою індексу Бартел, ступінь інвалідизації - за модифікованою шкалою Ренкіна. Виявлено відмінність за МР-ознаками ХМС за різних патогенетичних підтипів II: статистично значущо частіше гіперінтенсивність білої речовини реєстрували у пацієнтів з АТ-підтипом, тоді як за КЕ-підтипу - лакуни (p << 0,01). Показано, що ХМС найбільше впливає на перебіг II за підтипами АТ та ЛІ. Виявлено залежність між наявністю певних МР-ознак ХМС і тяжкістю II та функціональним відновленням: за АТ-підтипу більша тяжкість за NIHSS та гірше функціональне відновлення асоціюються з наявними на томограмі гіперінтенсивністю білої речовини і розширенням периваскулярних просторів, тоді як за ЛІ найбільший вплив мають наявні лакуни та мікрокрововиливи. Не встановлено залежності між тяжкістю інсульту і функціональним статусом за КЕ-підтипу II та наявними ознаками ХМС. Висновки: у разі АГ ознаки ХМС можуть виявлятися за всіх патогенетичних підтипів II незалежно від наявності інших чинників ризику. Найбільші нейровізуалізаційні зміни, котрі відповідають ХМС, розвиваються на 2-й стадії гіпертонічної хвороби. Нейровізуалізаційні ознаки ХМС реєструють з різною частотою у разі АТ-, КЕ- та ЛІ-підтипів II, існує зв'язок між нейровізуалізаційними ознаками ХМС і тяжкістю інсульту та функціональним відновленням хворих з АТ- та ЛІ-підтипами II, але їх роль у розвитку II та відновленні хворих з різними підтипами II потребує подальшого вивчення.

  Повний текст PDF - 1.64 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"