Мета роботи - порівняти динаміку рівня спастичності паретичної кінцівки на тлі однобічного перетину спинного мозку зрілого щура, трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) та фетального мозочка (ТТФМ). Як первинні використано дані, одержані у попередніх дослідженнях (В. І. Цимбалюк, та співавт., 2016, 2017). Тварини - білі безпородні щури-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г). Експериментальні групи: "ЛПП" - лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 16), "ТТНЦ" - ЛПП + негайна гомотопічна ТТНЦ (n = 34), "ТТФМ" - ЛПП + негайна гомотопічна ТТФМ (n = 15). Моніторинг показника спастичності (ПС) паретичної кінцівки проводили з використанням шкали Ashworth. Розраховували щотижневий приріст ПС (VПС), прискорення приросту спастичності. Протягом першого місяця спостереження значення ПС у групі ТТФМ були максимальними, статистично значущо вищими були значення в групах ЛПП (протягом 1 - 3-го тижня) і ТТНЦ (протягом 1 - 6-го тижня). У групі ТТНЦ значення ПС статистично значущо були меншими, ніж у групі ЛПП на 2-му тижні. Найбільшу відмінність у динаміці ПС спостерігали протягом першого (більшим було значення VПС у групі ТТФМ) та другого (більшим було значення VПС у групі ЛПП) тижня. Починаючи з 2-го тижня експерименту, статистично значущої різниці щодо динаміки ПС між групами ТТНЦ і ТТФМ за прямого порівняння VПС не виявлено. Висновки: трансплантація тканини, яка містить попередники глутаматергічних (тканина ФМ) або ГАМК-ергічних (тканина зрілої НЦ) нейронів, у зону травми спинного мозку чинить протилежний вплив на формування посттравматичної спастичності, що підтверджує припущення щодо ролі зазначених медіаторних систем у формуванні цього ускладнення хребетно-спинномозкової травми.Мета роботи - порівняти динаміку спастичності паретичної кінцівки на тлі імплантації макропористого гідрогелю у поєднанні зі стовбуровими клітинами кісткового мозку (СККМ) та нейрогенними стовбуровими клітинами (НСК) на моделі лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку зрілого щура. Як первинні цифрові дані використано емпіричний матеріал, отриманий у ряді попередніх досліджень (Цимбалюк В. І. та співавт., 2016, 2017). Тварини - білі щури-самці (ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України"; інбредна лінія на основі Wistar; групи "ЛПП", "ЛПП + NG") та щури-самці лінії Wistar (Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України; групи "ЛПП + НСК" та "ЛПП + СККМ"), вік - 5 міс., маса - 250 г. Експериментальні групи: "ЛПП" - ЛПП спинного мозку на рівні Т11 (n = 16); "ЛПП + NG" - ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю (NeuroGelTM - NG; n = 20); "ЛПП + НСК" - ЛПП + аналогічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю, асоційованого з фетальними НСК миші (n = 20); "ЛПП + СККМ" - ЛПП + аналогічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю, асоційованого з СККМ зрілої миші (n = 16). Моніторинг показника спастичності (ПС) паретичної кінцівки - шкала Ashworth; розрахунок тижневого приросту ПC (VПС), а також статистичний аналіз - у межах програмного пакета Statistica 10.0. Стосовно динаміки VПС протягом перших двох тижнів спостереження можна виділити 2 пари груп: "ЛПП + NG" і "ЛПП + НСК" - зменшення VПС, "ЛПП" і "ЛПП + СККМ" - збільшення VПС, більш виражене у групі "ЛПП". Особливості динаміки VПС у групах "ЛПП + НСК" і "ЛПП + СККМ" аналогічні виявленим для приросту показника функції, досліджуваної згідно із шкалою Basso - Beattie - Bresnahan, що можна пояснити обмеженістю шкали Ashworth щодо диференціації "мимовільного" та "довільного" компонентів м'язового тонусу експериментальних тварин, а також первинним проспастичним ефектом реіннервації мотонейронів низхідними глутамат- та серотонінергічними волокнами. У групах "ЛПП" і "ЛПП + NG" динаміка VПС і приросту показника функції протилежні, що можна пояснити різними темпами відновлення супраспінальної серотонінергічної та глутаматергічної передачі збудження на денервовані мотонейрони. Висновки: між динамікою спастичності у випадку травми спинного мозку, імплантації у зону травми макропористого гідрогелю або імплантації аналогічного гідрогелю у поєднанні з СККМ чи НСК існують суттєві відмінності протягом перших тижнів відновного процесу, які обумовлені особливостями використаних засобів відновного лікування та причинами методологічного характеру.

  Повний текст PDF - 1.33 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"