Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на відновлення рухової функції задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша (n = 34) - травма спинного мозку та негайна гомотопічна трансплантація фрагмента нюхової цибулини зрілого щура, 2-га (n = 40) - травма спинного мозку. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Моніторинг показника функції (ПФ) ЗІК проводили з використанням шкали Basso - Beattie - Bresnahan. ТТНЦ не змінює внутрішньогрупового розподілу значень ПФ ЗІК, але впливає на динамку його зміни: у ранній період травми забезпечує статистично значуще переважання ПФ ЗІК з максимумом на 3-й тиждень ((3,7 +- 0,5) бала за шкалою Basso - Beattie - Bresnahan) з подальшим поступовим статистично значущим зменшенням до (2,4 +- 0,6) бала (24-й тиждень). Перехрест значень з контрольною групою відзначено на 8-му тижні експерименту. Для контрольної групи характерна двофазна динаміка збільшення ПФ ЗІК протягом усього експерименту. Швидкий позитивний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з нейропротекторним VEGF-залежним її впливом, негативна динаміка протягом 2 - 6-го місяця експерименту - з верифікованою деградацією трансплантата і новоутворених мікросудин перифокальної зони. Висновки: ТТНЦ спричиняє тимчасовий (лише в ранній період травматичного процесу) позитивний вплив на відновлення функції еферентної частини рухової системи. Оцінка ефективності цього виду нейротрансплантації потребує врахування динаміки синдрому еластичності та хронічного больового синдрому.Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому в денервованій задній іпсилатеральній кінцівці (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша - травма спинного мозку + негайна гомотопічна трансплантація фрагмента тканини нюхової цибулини (n = 34), 2-га - травма спинного мозку (n = 16). Групу зрілих (3 міс) інтактних тварин (n = 14) з аналогічними біометричними показниками використано для порівняння даних електро-нейроміографії. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Верифікацію спастичності проведено за шкалою Ashworth та за допомогою електронейроміографії. ТТНЦ статистично значущо зменшує вираженість синдрому спастичності у каудальних відділах еферентної частини рухової системи (надп'ятково-гомілковий суглоб ЗІК) протягом перших 2-х тиж і стимулює його розвиток у прилеглих каудальних сегментах спинного мозку (колінний та кульшовий суглоб ЗІК). У віддалений період після травми (протягом 5 - 6-го міс після ТТНЦ) на відміну від групи порівняння зафіксовано суттєве збільшення частоти тяжкого регіонарного больового синдрому (дистальні відділи ЗІК), який супроводжувався явищами автофагії. Можливий ранній антиалгічний та верифікований антиспастичний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з міграцією прекурсорів ГАМК-ергічних нейронів трансплантата у каудальні відділи спинного мозку, має тимчасовий характер, що є причиною маніфестації тяжкого больового синдрому у віддалений період травми. Висновки: ефективність негайної ТТНЦ обмежується першими тижнями після моделювання спінальної травми. Її механізми потребують подальшого дослідження.

  Повний текст PDF - 1.264 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"