Мета роботи - вивчити вплив різних за інтенсивністю режимів ранньої терапії статинами на когнітивні функції та рівень C-рективного білка (C-РБ) у плазмі крові пацієнтів із персистентною та пароксизмальною формами фібриляції передсердь. У клінічне дослідження було залучено 188 пацієнтів. Середній вік - (56,8 +- 6,2) року. Всім пацієнтам на початку терапії виконували нейропсихологічне тестування для оцінки когнітивних функцій. Поряд зі стандартною терапією призначали розувастатин або аторвастатин (основна група, n = 116). У контрольній групі (n = 30) пацієнти одержували лише стандартну терапію. Визначали рівень C-РБ. На 14-ту добу перебування в стаціонарі та через 6 міс проводили повторне дослідження C-РБ та оцінку когнітивних функцій. У клінічній картині встановлено легкі (52,7 %) та помірні (25,0 %) когнітивні розлади. У більшості пацієнтів до лікування відзначено підвищений вміст C-РБ у плазмі крові (у середньому (9,7 +- 4,3) мг/л). У хворих основної групи на тлі лікування статинами покращилися розумова працездатність і увага, про що свідчило зменшення середнього часу пошуку чисел під час виконання проби Шульте. Тривала терапія статинами сприяла покращанню короткочасної та тривалої пам'яті, вірогідному зниженню вмісту C-РБ. Так, через 2 тиж відзначено зниження середніх рівнів C-РБ до (6,99 +- 3,12) мг/л у підгрупі розувастатину та до (5,14 +- 3,06) мг/л у підгрупі аторвастатину, через 6 міс - відповідно до (2,32 +- 2,18) і (1,83 +- 2,07) мг/л. Висновки: одержані дані надають підставу рекомендувати терапію статинами, починаючи з перших днів після госпіталізації всім хворим з когнітивною дисфункцією на тлі персистентної та пароксизмальної форм фібриляції передсердь, що знижує кількість ускладнень і покращує прогноз захворювання.

  Повний текст PDF - 948.988 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"