Мета роботи - визначити предиктори перебігу та функціонального наслідку гострого періоду внутрішньомозкового крововиливу (ВМК) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Проведено обстеження 120 пацієнтів (70 чоловіків і 50 жінок) із гострим супратенторіальним ВМК, який виник вперше, на тлі артеріальної гіпертензії. Вік пацієнтів - від 37 до 83 років, середній вік - 58 років. В дослідження не залучали пацієнтів, яким проведено нейрохірургічне лікування. Хворих розподілили на три групи залежно від функціонального наслідку гострого періоду супратенторіального ВМК, який оцінювали на 21-шу добу захворювання за модифікованою шкалою Ренкіна: перша - 19 хворих зі сприятливим наслідком, друга - 85 хворих з несприятливим наслідком, третя - 16 хворих з летальним наслідком. Статистично значуще підвищення вірогідності летального наслідку в гострий період супратенторіального ВМК може бути зумовлене пригніченням свідомості за шкалою ком Глазго - менше ніж 8 балів (відносний ризик (ВР) 19,3; p << 0,05), тяжким вихідним неврологічним дефіцитом за шкалою NIHSS - більше ніж 15 балів (ВР 13,49; p << 0,05), лейкоцитозом понад <$E12,0~cdot~10 sup 9> /л (ВР 4,39; p << 0,05), зміщенням серединних структур мозку понад 6 мм (ВР 18,3; p << 0,05), гіперглікемією понад 10,0 ммоль/л (ВР 5,44; p << 0,05) та об'ємом внутрішньомозкової гематоми понад 50,0 см<^>3 (ВР 10,3; p << 0,05). Наявність прориву крові у шлуночки значно збільшує ризик летального наслідку (ВР 30,0). Висновки: предикторами несприятливого наслідку гострого періоду ВМК є: оцінка за шкалою ком Глазго, тяжкість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS, лейкоцитоз, стресова гіперглікемія, зміщення серединних структур мозку, прорив крові у шлуночкову систему та об'єм гематоми.

  Повний текст PDF - 941.119 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"