Базуючись на комплексному клініко-лабораторному обстеженні й оцінці якості життя (ЯЖ), досліджено особливості клінічного перебігу ішемічного інсульту (II), зокрема зміни функціонального та когнітивного статусу хворих, розвитку соматоформних та афективних післяінсультних порушень та їх вплив на показники ЯЖ, та оптимізовано підходи до лікувальної тактики у хворих на ІІ. Вперше досліджено вплив соціодемографічних і клінічних чинників на показники ЯЖ, визначено детермінанти, які найбільше погіршують ЯЖ у гострий та ранній відновний періоди, а саме - рівень функціональної залежності хворих, депресія будь-якого ступеня тяжкості, ступінь тяжкості інсульту, когнітивний статус і похилий вік хворих. Досліджено доцільність застосування нейропротекторної терапії в комплексному лікуванні гострого II та доведено її ефективність щодо покращення функціонального відновлення, зменшення рівня післяінсультних когнітивних порушень та покращення показників ЯЖ. Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу, відновлення та якості життя (ЯЖ) хворих з ішемічним інсультом (II) на тлі цукрового діабету (ЦД). Обстежено 75 хворих з гострим II. 36 хворих з інсультом на тлі ЦД різного ступеня тяжкості увійшли в основну групу. До групи контролю залучено 39 пацієнтів з II без порушення вуглеводного обміну. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження, магнітно-резонансну та/або комп'ютерну томографію головного мозку, ультразвукове допплерівське дослідження судин голови та шиї. Оцінку за шкалою NIHSS виконували в 1-шу, на 7-му та 14-ту добу захворювання. На 14-ту добу оцінювали функціональний статус хворих за індексом Бартел та модифікованою шкалою Ренкіна. Ступінь когнітивних порушень визначено за шкалою MMSE. Перед виписуванням хворі заповнювали опитувальник ЯЖ SF-36. Встановлено, що наявність ЦД підвищує ризик виникнення церебральних та позацеребральних ускладнень, зокрема у 3,4 разу хронічної ниркової недостатності. Виявлено тенденцію до повільнішого відновлення втрачених внаслідок II неврологічних функцій. Тяжкість ЦД негативно впливає на ступінь функціональної залежності. Наявність ЦД підвищує ймовірність розвитку гемодинамічно значущого атеросклерозу магістральних судин голови та шиї. Однобічні стенози внутрішньої сонної артерії за наявності ЦД виявляли в 1,3 разу частіше, а двобічні - у 1,5 разу. Наявність ЦД впливає на ЯЖ хворих, які перенесли II. Значно гірше оцінюють як фізичне, так і психічне здоров'я хворі з тяжким перебігом ЦД, тоді як ЦД помірної тяжкості переважно знижує оцінку за психічним компонентом здоров'я та його складовими. Висновки: ЦД не лише впливає на розвиток, тяжкість перебіг і наслідок II, а й погіршує основні чинники, пов'язані з його розвитком. У хворих на ЦД виявлено тенденцію до більшої частоти захворювань, як фібриляція передсердь, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність. Тяжкість ЦД негативно впливає на ступінь відновлення втрачених унаслідок II функцій, підвищує функціональну залежність хворих. Наявність ЦД підвищує ймовірність розвитку атеросклерозу магістральних артерій голови та шиї. ЦД значно впливає на якість життя хворих, які перенесли II, погіршуючи як фізичне, так і психічне здоров'я.

  Повний текст PDF - 984.342 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"