Мета роботи - вивчити переносність препаратів інтерферону-beta і вплив їх побічної дії на клінічні та параклінічні характеристики хворих на розсіяний склероз (РС). Проведено аналіз 85-ти випадків застосування інтерферону-beta1а та інтерферону-beta1b за стандартними схемами превентивної терапії РС з ремітивним перебігом. Побічну дію препаратів оцінювали на підставі аналізу даних клініко-параклінічного обстеження та заповненої пацієнтом реєстраційної карти з переліком можливих побічних реакцій, а також відповідно до Common Terminology Criteria for Adverse Events (CTCAE) Version 4.02 (2009). Побічні ефекти спостерігали у 55,3 % пацієнтів. Грипоподібний синдром - найбільш рання і поширена побічна дія, особливо у разі застосування препарату бетфер-1b. У половини пацієнтів, яким проводили ін'єкції авонексу, спостерігали місцеві шкірні реакції різної інтенсивності. Побічні ефекти у 93,6 % випадків розцінено як легкі або асимптомні. У середньому протягом 21,3 міс інтерферонотерапії у 46,8 % хворих спостерігали регрес ранніх побічних реакцій. Середній бал за шкалою EDSS за наявності побічної дії інтерферону-beta і за її відсутності суттєво не відрізнявся. Висновки: одержані дані свідчать про відносно задовільний профіль безпечності й переносності інтерферонотерапії у хворих на РС. Препарати інтерферону-beta мають різний потенціал побічних ефектів, які не асоціюються з наростанням неврологічного дефіциту і погіршенням стану хворих за шкалою втрати здатності до самообслуговування. Для покращання комплаєнсу пацієнтів необхідно поінформувати про можливі побічні ефекти інтерферонотерапії та адекватне реагування у разі їх виникнення.

  Повний текст PDF - 142.648 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"