Мета роботи - виявити чинники ризику розвитку післяінсультної депресії (ПД) протягом 3-х місяців після перенесеного ішемічного інсульту (ІІ). Проведено когортне клініко-неврологічне дослідження 116-ти пацієнтів у гострий та ранній відновний період ІІ з використанням шкал NIHSS, індексу Бартел, модифікованої шкали Ренкіна, шкали депресії, тривоги та стресу ASS, шкали MMSE, опитувальника якості життя SF-36. Статистичний аналіз одержаних даних проведено з використанням коефіцієнта кореляції Спірмена, критерію <$Echi sup 2>, критерію Краскела - Уоллеса, множинного регресійного аналізу, методів описової статистики. Виявлено чинники ризику розвитку депресії у ранній відновний період після ІІ та зв'язок ПД з якістю життя. Встановлено, що ПД більш виражена у пацієнтів старшого віку, осіб жіночої статі, у самотніх хворих. На розвиток ПД впливають багато чинників, зокрема, виражена тяжкість інсульту, значні функціональні порушення та ступінь інвалідизації, знижені когнітивні функції і низька ЯЖ. Найбільшою мірою тяжкість ПД пов'язана зі ступенем функціональної залежності та когнітивним статусом. Висновки: наявність ПД призводить до гіршого функціонального та когнітивного відновлення хворих, збільшує їх залежність від сторонньої допомоги, значно погіршує якість життя. На виникнення ПД найбільше впливають ступінь функціональної залежності та когнітивний статус пацієнтів. Вплив на ці чинники ризику надасть змогу запобігти розвитку ПД та сприятиме її ефективному лікуванню.

  Повний текст PDF - 184.038 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"