Мета роботи - дослідити взаємозв'язок між півкульною локалізацією інсультного вогнища в різних структурах головного мозку та стадією порушення акту ковтання у хворих з гострим супратенторіальним мозковим інсультом, виявити особливості відновлення функції ковтання. Проведено клініко-неврологічне та магнітно-резонансно-томографічне обстеження 105-ти хворих віком від 46 до 84 років (середній вік 66 років) з гострим мозковим інсультом супратенторіальної локалізації та порушенням акту ковтання після перенесеного мозкового інсульту. Під час обстеження хворих застосовано клініко-неврологічні методи, структуровані шкали для оцінки неврологічного та ковтального статусу. Встановлення діагнозу мозкового інсульту та визначення локалізації інсультного вогнища проведено з застосуванням клінічних методів і методів нейровізуалізації. Найвираженіші дисфагічні розлади виявлено у разі двобічного півкульного інсульту - порушення оральної та/або глоткової стадії акту ковтання. З'ясовано, що інсульти з ураженням тім'яної частки правої півкулі головного мозку спричиняють утруднення ініціації акту ковтання, негативно впливають на ковтальний процес загалом та на його відновлення. Ураження нижніх відділів тім'яної частки лівої півкулі зумовлює дисфункцію оральної стадії ковтання. Півкульна локалізація вогнища інсульту впливає не лише на стадію нейрогенної дисфагії, а й на ступінь відновлення ковтальної функції. Двобічне півкульне ураження тканини мозку асоціюється з меншою частотою повного відновлення функції ковтання, ніж у разі унілатеральної локалізації вогнища інсульту (50,0 і 67,5 % відповідно).

  Повний текст PDF - 349.598 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"