Наукова періодика України | Український медичний часопис | ||
Романова О. М. Метаболічна фармакотерапія у лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця та порушеннями ритму серця / О. М. Романова, Т. В. Талаєва, І. В. Третяк, О. Я. Ільчишина, А. О. Степура, Н. М. Василинчук // Український медичний часопис. - 2019. - № 6(1). - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_6%281%29__25 Мета роботи - встановити додаткові можливості метаболічної терапії за допомогою етилметилгідроксипіридину сукцинату у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) з порушеннями ритму серця. У дослідження було включено 30 пацієнтів з ІХС та передсердними та шлуночковими порушеннями ритму. Призначали препарат етилметилгідроксипіридину сукцинату мексикор (лекхім) в дозі 400 мг внутрішньовенно крапельно протягом 10 діб додатково до антиаритмічної та стандартної терапії ІХС. Усім хворим проводили електрокардіографію, ехокардіографію, холтерівське моніторування електрокардіограми, тредміл-тест, пробу з потікзалежною вазодилатацією, досліджували субпопуляційний склад моноцитів та лімфоцитів крові, вміст малонового діальдегіду та каобоксигемоглобіну. Застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у пацієнтів з ІХС та порушеннями ритму серця супроводжувалося достовірним зменшенням кількості епізодів ішемії міокарда та її сумарної тривалості, виявленої за допомогою холтерівського моніторування електрокардіограми, а також підвищенням толерантності до фізичного навантаження на 27 %. Виявлено додаткову позитивну динаміку щодо зниження суправентрикулярної екстрасистолії (у 1,8 разу у порівнянні з початковими даними), пароксизмів фібриляції передсердь (у 6,3 разу), шлуночкової та парної шлуночкової екстрасистолії. Відмічено збільшення приросту ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію, що поєднувалося зі збільшенням кількості CD31-клітин на фоні антиоксидантної дії етилметилгідроксипіридину сукцинату. Висновки: застосування додатково до стандартної терапії етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із порушеннями ритму серця на фоні ІХС надало змогу покращити метаболічний стан міокарда, зменшити вираженість вільнорадикальних і запальних реакцій, відновити функціональний стан ендотелію, завдяки чому підвищити життєздатність та функціональну активність міокарда, що може бути зумовлено антиаритмічною дією препарату.Мета роботи - встановити додаткові можливості метаболічної терапії за допомогою етилметилгідроксипіридину сукцинату у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) з порушеннями ритму серця. У дослідження було включено 30 пацієнтів з ІХС та передсердними та шлуночковими порушеннями ритму. Призначали препарат етилметилгідроксипіридину сукцинату мексикор (лекхім) в дозі 400 мг внутрішньовенно крапельно протягом 10 діб додатково до антиаритмічної та стандартної терапії ІХС. Усім хворим проводили електрокардіографію, ехокардіографію, холтерівське моніторування електрокардіограми, тредміл-тест, пробу з потікзалежною вазодилатацією, досліджували субпопуляційний склад моноцитів та лімфоцитів крові, вміст малонового діальдегіду та каобоксигемоглобіну. Застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у пацієнтів з ІХС та порушеннями ритму серця супроводжувалося достовірним зменшенням кількості епізодів ішемії міокарда та її сумарної тривалості, виявленої за допомогою холтерівського моніторування електрокардіограми, а також підвищенням толерантності до фізичного навантаження на 27 %. Виявлено додаткову позитивну динаміку щодо зниження суправентрикулярної екстрасистолії (у 1,8 разу у порівнянні з початковими даними), пароксизмів фібриляції передсердь (у 6,3 разу), шлуночкової та парної шлуночкової екстрасистолії. Відмічено збільшення приросту ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію, що поєднувалося зі збільшенням кількості CD31-клітин на фоні антиоксидантної дії етилметилгідроксипіридину сукцинату. Висновки: застосування додатково до стандартної терапії етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із порушеннями ритму серця на фоні ІХС надало змогу покращити метаболічний стан міокарда, зменшити вираженість вільнорадикальних і запальних реакцій, відновити функціональний стан ендотелію, завдяки чому підвищити життєздатність та функціональну активність міокарда, що може бути зумовлено антиаритмічною дією препарату. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Романова О. М. Метаболічна фармакотерапія у лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця та порушеннями ритму серця / О. М. Романова, Т. В. Талаєва, І. В. Третяк, О. Я. Ільчишина, А. О. Степура, Н. М. Василинчук // Український медичний часопис. - 2019. - № 6(1). - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_6(1)__25.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |