Мета дослідження - провести порівняльний аналіз анамнестичних даних та клініко-лабораторних показників пацієнток із раком шийки матки з/без пізніх променевих ускладнень (ППУ) після комбінованого хірургічного та променевого лікування. Було відібрано 122 історії хвороби, розподілених на дві групи: основна (n = 59) - пацієнтки з ППУ та контрольна (n = 63) - пацієнтки без ППУ після комбінованого лікування. Відносний ризик розвитку ППУ після комбінованого хірургічного та променевого лікування за ураження супутньою патологією <$Esymbol У~3> систем становить <$E3,1~symbol С~0,28>. Відносний ризик ППУ має найвище значення на тлі захворювань сечостатевої системи (<$E2,2~symbol С~0,19>), системи крові та кровотворних органів (<$E2,1~symbol С~0,14>), ендокринної (<$E2,1~symbol С~0,14>) та кістково-м'язової систем (<$E2,0~symbol С~0,16>). Відносний ризик розвитку відтермінованої радіаційної токсичності у пацієнток на тлі радіомодифікації становить <$E1,5~symbol С~0,21>. До комбінованого лікування у пацієнток із ППУ відзначають статистично вірогідно (p = 0,02) вищий на 5,4 % рівень загального білка, на 6,3 % - білірубіну (p = 0,3), на 6,0 % - аспартатамінотрансферази (p = 0,09), на 18,6 % - фібриногену (p = 0,04) відносно показників контрольної групи. Висновки: зменшення радіотерапевтичного інтервалу, зумовлене підвищенням радіочутливості нормальних тканин після оперативного лікування, є передумовою розвитку променевих ускладнень.Мета дослідження - провести порівняльний аналіз анамнестичних даних та клініко-лабораторних показників пацієнток із раком шийки матки з/без пізніх променевих ускладнень (ППУ) після комбінованого хірургічного та променевого лікування. Було відібрано 122 історії хвороби, розподілених на дві групи: основна (n = 59) - пацієнтки з ППУ та контрольна (n = 63) - пацієнтки без ППУ після комбінованого лікування. Відносний ризик розвитку ППУ після комбінованого хірургічного та променевого лікування за ураження супутньою патологією <$Esymbol У~3> систем становить <$E3,1~symbol С~0,28>. Відносний ризик ППУ має найвище значення на тлі захворювань сечостатевої системи (<$E2,2~symbol С~0,19>), системи крові та кровотворних органів (<$E2,1~symbol С~0,14>), ендокринної (<$E2,1~symbol С~0,14>) та кістково-м'язової систем (<$E2,0~symbol С~0,16>). Відносний ризик розвитку відтермінованої радіаційної токсичності у пацієнток на тлі радіомодифікації становить <$E1,5~symbol С~0,21>. До комбінованого лікування у пацієнток із ППУ відзначають статистично вірогідно (p = 0,02) вищий на 5,4 % рівень загального білка, на 6,3 % - білірубіну (p = 0,3), на 6,0 % - аспартатамінотрансферази (p = 0,09), на 18,6 % - фібриногену (p = 0,04) відносно показників контрольної групи. Висновки: зменшення радіотерапевтичного інтервалу, зумовлене підвищенням радіочутливості нормальних тканин після оперативного лікування, є передумовою розвитку променевих ускладнень.

  Повний текст PDF - 497.763 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"